До початку нового навчального року залишилося менше місяця. Уже 1 вересня діти повинні повертатися за шкільні парти, а студенти - в аудиторії університетів.
На які зміни варто очікувати у навчальному процесі 2021/2022, що буде з "дистанційкою" та ЗНО, та й взагалі - які виклики чекати в новому освітньому сезоні? Відповіді на ці та інші питання Styler дав засновник Всеукраїнської освітньої компанії Setstud Олександр Кондратюк.
Зміни в навчальному процесі
Обов'язковість проведення ДПА у формі ЗНО для одинадцятикласників наступного року - несподівана новація для учнів. Два іспити з української мови та математики, історія України або англійська, а також предмет на вибір - такі випробування очікують майбутніх випускників. Тепер на кону не тільки вступ до ВНЗ, але і атестат, що стає додатковим стимулом відповідальніше поставитися до навчання.
Та є й інша сторона медалі - тепер за власний кошт абітурієнти зможуть перевірити знання з будь-якої кількості предметів ЗНО. Це додасть абітурієнтові впевненості під час вступної кампанії.
Не забуваймо, що початкова та середня школи тепер теж складатимуть іспити, затверджені МОНом.
Ще одне нововведення для початкової школи: нові рекомендації оцінювання учнів 1-4 класів. На зміну традиційним балам прийде вербальна система. Тепер учням роз'яснюватимуть рівень підготовки.
Як бачимо, певні зміни будуть, але вони глобально не вплинуть на цьогорічний навчальний процес.
Гарантоване навчання з вересня офлайн - вакцинація педагогів
Всі без винятку скучили за докарантинним режимом. На початку липня в МОЗ заявили, що цьому посприяє вакцинація освітян. Наразі понад 300 тисяч працівників сфери освіти зробили щеплення від COVID-19. Тому, ймовірно, вже з 1 вересня школярі та студенти розпочнуть навчання офлайн.
Проте очільник МОЗ Віктор Ляшко менш оптимістичний. Восени прогнозує новий локдаун, і повернення до освіти вдома вже після старту навчання - не виключено.
Думка батьків з приводу дистанційної освіти
Дві третини батьків незадоволені онлайн-освітою! Такі результати демонструє опитування, проведене фондом “Демократичні ініціативи” та Київським міжнародним інститутом соціології.
І цьому є логічне пояснення. В багатьох населених пунктах інтернет-з'єднання досить слабке, а в понад 10% українських сімей - взагалі відсутнє. Це створює прірву в комунікації вчителі-батьки-учні, і стає бар'єром для отримання і засвоєння знань.
Новації, яких потребують освітні заклади
"Насамперед, профільному відомству необхідно провести грамотну цифровізацію освіти і загалом - діяти на випередження", - каже Кондратюк.
Наприклад, гейміфіковані інтерактивні платформи збурюють інтерес школярів до навчання та водночас полегшують роботу педагогом.
Запорукою успіху для молоді є також ефективна профорієнтація. Кожен учень має тверезо розуміти, чим займатиметься в майбутньому ще зі школи. Тому педагоги повинні розвивати задатки дітей та доступно роз'яснювати алгоритми вступу. Адже відсутність комунікації створює підґрунтя для вибору спеціальності наосліп.
Як підсумок, велика кількість безробітних, а також шукачів кращої долі опиняється за кордоном або поза професією.
"Конструктивні зміни промовисто напрошуються вже зараз..." - резюмує експерт.
