Використання діагностично-проектувального комплексу «Універсал» у моніторингу особистісного розвитку учнів

Використання діагностично-проектувального комплексу «Універсал» у моніторингу особистісного розвитку учнів

(Матеріали до виступу на обласний майстер-клас 20.10.2016 року)

Синичич Вікторія Вікторівна,

заступник  директора  з  НВР

КЗШ № 68

(1)Що потрібно для управління особистісного зростання учнів? Яким має бути його зміст?    Звідки береться інформація, без якої неможливе ефективне управління? ЇЇ можна отримати, як-то говорять, «прикинувши на око», шляхом різних спостережень і суб’єктивних висновків, та все ж закони менеджменту говорять, що інформація має бути системною, перевіреною й фактично підтвердженою.

Використовувати технологію моніторингу в КЗШ № 68 почали з 2005 року, коли відчули нагальну потребу мати об’єктивні дані щодо змін в розвитку учнів, адже з 2004 року педагогічний колектив реалізовував експериментальну програму з теми «Розробка моделі інноваційного навчального закладу «Школа розвитку».(2)Управлінські й педагогічні спостереження показували, що учні класів, які працювали в системі розвивального навчання, не досягали очікуваних результатів (не мали перемог у  олімпіадах, але при цьому перемагали в інтелектуальних і творчих конкурсах). Щоб з’ясувати причини такого феномену, на педагогічній раді прийняли рішення розпочати процес безперервного науково-обгрунтованого діагностико-прогностичного відстеження за станом, розвитком педагогічного процесу з метою знаходження причин недоліків, постановки задач та завдань, способів та засобів їх рішення, тобто розпочати використовувати моніторинг навчально-виховної діяльності учнів. Створюючи систему моніторингу в нашій школі, ми поступово формували свою уяву про освітній моніторинг, його роль, місце в педагогічній, управлінській діяльності, розглядали його як механізм відстеження й контролю за якістю освітніх послуг, тобто наскільки це приносить користь нашому учневі.

(3) Для цього ми використали  діагностично-проектувальний комплекс «Універсал», який застосовували для з’ясування рівня особистісного розвитку кожного учня. Автор технології проектування особистісного розвитку учнів   кандидат педагогічних наук В.О.Киричук, доцент кафедри психології управління  Університету менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук, керівник експериментального дослідження в КЗШ № 68, провів кілька навчальних лекцій та майстер-класів для педагогічного колективу. (4) Ця цілісна навчально-виховна система включає в себе вісім взаємодоповнюючих наукомістких технологій: комплексну діагностику; системно-кореляційний аналіз; конструювання завдань навчального закладу та задач особистісного розвитку учня; програмування предметно-орієнтованого змісту; моделювання особистісно-орієнтованого змісту проектів; планування реалізації змісту проектів; творення особистісно-розвивального змісту; реалізацію змісту в навчально-виховному процесі.

(5) В основу першого технологічного модуля «ДІАГНОСТИКА» комп’ютерної програми «Універсал» покладено діагностичний комплекс «Соціум», де використано три авторські методики: «Життєва активність особистості за основними видами діяльності»; «Соціально-комунікативний розвиток учнів класу – (соціометрія)»; «Ціннісні орієнтації у сфері спілкування». Крім того, у діагностичному модулі використано методики: «Ціннісні пріоритети» (С. П. Тищенко); діагностика вад особистісного розвитку «ДВОР» (З. С. Карпенко); «Ставлення батьків» (А. Я. Варга, В. В. Століна), шкільний текст розумового розвитку «ШТРР» тощо.

(6) АНАЛІЗ, що проводиться за результатами психолого-педагогічної діагностики, передбачає визначення основних проблем та потенційних можливостей розвитку особистості учня за чотирма сферами особистісного розвитку: фізичним, психічним, соціальним, духовним. Програмою передбачено прогнозування розвитку особистості учня на основі причинно-наслідкових зв’язків та кореляційно-факторного аналізу за 59 критеріями особистісного розвитку учня.

(7) На основі системно-кореляційного аналізу рівня розвитку особистості учня визначаються основні проблеми та потенційні можливості, як конкретного учня, так і окремих груп учнів, класних колективів та всього навчального закладу.

(8) Результати аналізу виводяться на екран монітора ПК та роздруковуються на принтері у вигляді діагностичних таблиць, матриць, графіків, діаграм, списків, характеристик на учня та класний колектив, візитних карток класних колективів із задачами особистісного розвитку учнів, як за окремими класними колективами, так і в системі зведеної та систематизованої інформації усього навчального закладу.

(9) У технологічному модулі «КОНСТРУЮВАННЯ», проводиться конструювання виховних завдань навчального закладу та психолого-педагогічних задач особистісного розвитку учнів класних колективів.

(10) Конструювання відбувається за рахунок проектування проблем і потенційних можливостей учасників навчально-виховного процесу в двох режимах комп’ютерної програми: творчому та автоматичному.

(11) У технологічному модулі «ПРОГРАМУВАННЯ» розміщені два банки програм: навчально-виховний та навчальний. У банки програм можна завантажувати авторські демонстраційні, а також вносити додатково навчальні і виховні програми самостійно. (12) У технологічному модулі програмування також створюються алгоритми для подальшого проектування змісту планів..

(13) У наступному технологічному модулі цілісної системи програми «Універсал» «МОДЕЛЮВАННЯ», визначається ефективність програм тапроводиться проектування сюжетної лінії навчально-виховних проектів навчального закладу, класних керівників, вчителів-предметників, соціально-психологічної служби з проблемно-цільовим змістом.

(14) Сюжетна лінія проектів навчального закладу у технологічному модулі «ПЛАНУВАННЯ» проектуються в автоматичному режимі на алгоритм графічної-сітки навчального закладу та конкретних учасників НВП. Як результат у процесі проектування створюється системно-комплексний план навчального закладу. Крім того проектується зміст проектів класних керівників, вчителів-предметників, психологів тощо. Це дозволяє в автоматичному режимі роботи комп’ютерної програми отримати десятки типів і видів планів з особистісно-орієнтованим змістом для роботи адміністрації навчального закладу, класних керівників, учителів, практичних психологів, соціальних педагогів, батьківського та учнівського активу тощо.

(15)У технологічному модулі «ТВОРЕННЯ» проектується особистісно-розвивальний зміст для роботи з учнями в класних колективах, групах тощо.

(16) Технологія «РЕАЛІЗАЦІЯ» дає можливість адміністрації та педагогам відслідковувати в системі моніторингу розвиток конкретного учня, класного колективу, учнів всього навчального закладу.

За допомогою цієї технології адміністрація навчального закладу може визначити ефективність роботи класного керівника, вчителя, на предмет реалізації навчально-виховних проектів та виконання задач особистісного розвитку учнів.

Здавалося б, що  дві з цих технологій, а саме: комплексна діагностика та системно-кореляційний аналіз є незамінними складовими моніторингу як особистісного розвитку учнів, так і всього навчально-виховного процесу. Та все ж зверну вашу увагу, що кожен модуль забезпечує системне проведення процедури моніторингу. Адже, традиційно моніторинг ми зводимо до таких тлумачень:

• засіб вироблення нової інформації;

• постійне відстежування процесу;

• база для прийняття і коригування управлінських рішень.

(17) Завдяки ДПК ми все це маємо, і особливо хочу звернути увагу на модулі «Творення» і «Реалізацію». В психолого-педагогічній системі «Проектування особистісного розвитку учнів» ці модулі реалізуються на завдання стосовно виконання особистісно орієнтованих задач. А це, як ми розуміємо, і є конкретні дії стосовно реалізації прийнятих рішень і коригування навчально-виховних процесів. В цьому й заклечається дієвість моніторингу.

Не можна сказати, що кожен педагог в колективі із захватом зустрів таку роботу. По-перше, станом на 2005-2006 роки таких учителів, які були б впевненими користувачами комп’ютера, було лише 50%; по-друге, будь-яка новизна, будь-що невідоме багатьох лякає, тому в колективі були нарікання на «непотрібність», «перенавантаження», «роботу не за бажанням». Щоб переконати кожного, хто сумнівався в необхідності користуватися «Універсалом» (а це значило й проводити відповідні діагностики, аналіз, прогнозування, проектування, планування, корекційну роботу), необхідно було показати переваги цієї технології. Створена творча група як підрозділ  в експериментальній і методичній роботі школи провела цикл заходів, на яких продемонстрували, як використовувати діагностично-проектувальний комплекс «Універсал», як він зберігає інформацію, як просто поставити виховні тактичні задачі, як спланувати корекційно-розвивальну роботу тощо. До 2006 року усі класні керівники опанували комплекс і до сьогодні успішно  його використовують

         Сподіваюся, що мені вдалося показати  переваги діагностично-проектувального комплексу «Універсал», зокрема при організації й проведення моніторингу особистісного розвитку учнів й усього навчально-виховного процесу.У своїй роботі, зважаючи на восьмилітню реалізацію експериментально-дослідницької програми стосовно розробки моделі інноваційного начального закладу «Школа розвитку», ми керуємося правилом: «Забезпечити можливість кожному учневі розвиватися у співвідношенні із власною швидкістю». Тому важливим вважаємо проведення моніторингу, спрямованого на розвиток особистості. В основному це відбувається з використання «Універсалу», також це база успішності, моніторинг з предметів, відстеження техніки читання, письмових навичок, швидкості обчислювальних навичок.  Збір інформації, її обробка і зберігання здійснюється в електронному вигляді, багато чого виконується в  Excel,за потребою результати оформлюються у вигляді графіків і діаграм. Інформацію надають класні керівники, учителі-предметники й інші члени освітнього процесу у вигляді спеціально розроблених шаблонів-матриць. Все це ми маємо в програмах Діагностично-проектувального комплексу «Універсал», що безпосередньо має властивість накопичувача інформації, а за результатами діагностичних і моніторингових замірів пропонує шляхи розв’язання певних педагогічних і управлінських задач. Насправді цей діагностично-проектувальний комплекс сьогодні є  необхідним інструментом у багатьох моніторингових дослідженнях.

Діагностичні зрізи ми проводимо два рази упродовж навчального року (травень, грудень), що дає можливість відслідковувати динаміку розвитку кожного суб'єкту педагогічного управління, порівнювати його з прогнозованими закономірностями розвитку окремих груп учнів, класних та педагогічного колективів. Така інформація на кожного учня й клас зберігається в ДПК одинадцять років, тобто поки учень не стане випускником.  Результати прогнозування особистісного розвитку учнів  і класного колективу загалом допомагають визначити не тільки динаміку розвитку конкретної особистості (конструктивний, деструктивний), а й виявити основні причини проблем та потенційні можливості кожного вихованця, малих соціальних груп, класних колективів, більшості учнів навчального закладу.

Як свідчать результати моніторингу особистісного розвитку учнів Криворізької загальноосвітньої школи № 68, використання в практиці роботи вищенаведених технологій значно поліпшило динаміку психолого-соціального розвитку більшості вихованців, як у класних колективах, так і у навчальному закладі в цілому. Так, наприклад, майже втричі зріс рівень інтеграції та згуртованості учнів у класних колективах, підвищилася у середньому на 43 % життєва активність учнів, особливо в соціально-комунікативній діяльності. Значних успіхів досягнуто педагогічним колективом у формуванні ціннісних орієнтацій та пріоритетів вихованців у таких групах видів діяльності, як соціально-комунікативна - на 74 %; навчально-пізнавальна - на 63 %; громадсько-корисна - на 41 %; національно-громадянська - на 26 %. Суттєво знизився рівень ізоляції учнів у класних колективах, у середньому на 68%. У 90% учнів проведено корекцію вад особистісного розвитку. Наприклад, тривожність знизилася на 38 %; імпульсивність на 27 %; схильність до нечесної поведінки на 39 %; агресивність на 25 % тощо. Із статистики експериментальних досліджень видно, що система проектування навчально-виховного процесу призводить до суттєвих змін в ефективності навчально-виховного процесу, до виконання навчальним закладом таких навчально-виховних завдань як формування соціальних установок і ціннісних орієнтацій; гуманістичної спрямованості особистості; розумного ставлення до матеріальних, соціальних,духовних потреб.

З 2015 року освітяни Дніпропетровщини працюють над науково-методичним проектом «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства». Як можна соціалізувати учня, не маючи як вихідних даних, так і даних будь-якої подальшої динаміки? Практичні психологи шкіл проводять соціометрію, але при цьому вони витрачають більше 6 годин роботи на один клас, якщо обробляють інформацію вручну. За допомогою «Універсалу» соціометрія проводиться в кілька разів швидше і точніше.

Використовуючи «Універсал», ми чітко бачимо, що як самоціль моніторинг не має сенсу, він повинен відповідати існуючим інформаційним запитам і потребам і як інструмент застосовуватися  в потрібному  напрямі.

 Доводити переваги «Універсалу» сьогодні вже немає потреби. Але є об’єктивні проблеми стосовно того, що не всі школи можуть його використовувати. Окрім того, що потрібен колектив однодумців, необхідно мати ще й матеріально-технічну базу (сама програма, достатня кількість комп’ютерів).

Моніторинг навчальної діяльності в КЗШ № 68 проводиться традиційно: тричі на рік учні виконують діагностичні заміри з основ наук. Основна проблема при організації таких замірів – правильно підготувати тест, продуктивно провести корекційну роботу, ввести її в систему роботи. Цьому й приділяється багато уваги в роботі з учителями-предметниками. Маючи результати замірів з основ наук, адміністрація й педагоги простежують динаміку. При цьому обов’язково використовують дані з діагностики, проведеної за допомогою «Універсалу», зокрема аналізують ціннісні орієнтації учнів стосовно навчання («Я і навчання», «Я і праця», «Я і дозвілля» і т.д.), які показують мотиваційний рівень учня/групи учнів до навчання. Тоді прийняття рішення стосовно корекційної роботи набагато дієвіше й частіше має позитивний результат. Так, за результатами ЗНО 2016 року усі учні КЗШ № 68 подолали поріг, отримали вище 150 балів -  71%, при тому, що 16% мали показник більше 180 балів.

Свою роботу стосовно організації й проведення моніторингу КЗШ № 68 поширює серед інших навчальних закладів. Проведено багато заходів для різних категорій: директорів, заступників директорів, резерву директорів і заступників, учителів-предметників. На такі заходи школа запрошувала автора технології «Проектування навчально-виховного процесу на засадах особистісного розвитку учнів» Киричука Валерія Олександровича.  Школа відкрита для обміну досвідом.