Моніторинг у діяльності вчителя як один із засобів підвищення якості освіти

Управління освіти і науки

виконкому Криворізької міської ради

Комунальний заклад «Інноваційно-методичний центр»

Відділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради

Криворізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 68

 

МОНІТОРИНГ У ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Кривий Ріг-2016

ВСТУП

Одним із ефективних чинників підвищення якості освіти є правильно організований моніторинг. Системна робота в цьому напрямку дозволяє грамотно планувати фронтальну, групову й індивідуальну роботу. Без даних, отриманих в ході моніторингу, неможливо здійснювати особистісно-орієнтоване навчання і переходити на вищий якісний рівень підготовки учнів.

Оскільки якість освіти є провідним показником роботи,  як усього навчального закладу, так і окремого учителя,  то необхідно знати  не лише показники  успішності школи, учителя, учня, а й проблеми, до того ж треба  володіти інформацією про те, чим вони викликані. Для цього необхідно відстежувати динаміку успішності й неуспішності, аналізуючи якість освіти, коригуючи  роботу щодо досягнення високого рівня цього показника.

Для цілеспрямованої роботи, а не спонтанної боротьби з несподіваними фантомами, потрібне безперервне, систематичне відстеження результатів багатьох процесів, тобто моніторинг.

 Моніторинг - це процес безперервного науково-обгрунтованого діагностико-прогностичного відстеження за станом, розвитком педагогічного процесу з метою знаходження причин недоліків, постановки задач та завдань, способів та засобів їх рішення. Це «система відбору, обробки, зберігання і поширення інформації про освітню систему або окремі її елементи» [2,17]. У цьому визначенні можна виділити три ключові аспекти.

-   Мониторинг- це система збору, обробки, зберігання q поширення інформації.

- Моніторинг призначений для інформаційного забезпечення управління освітнім процесом.

- Дані моніторингу дозволяють виносити обгрунтовані судження про стан об'єкту спостереження  в будь-який момент  і прогнозувати його розвиток.

Об'єктом моніторингу є освітній процес, у якому виявляються:

  а) досягнення учнів порівняно з еталоном (зовнішнім - державні стандарти, внутрішнім - освітні імперативи школи);

  б) ресурси, використовувані для досягнення еталонних характеристик.

  Застосовуючи моніторинг як процес систематичного стеження, дані якого використовуються для корекції, важливо знати:

ü  що ти збираєшся відстежувати;

ü  які можливі результати хочеш/допускаєш/маєш отримати;

ü  як ти можеш виявити ці результати;

ü  які бачиш шляхи для корекції отриманих результатів (відповідно до  поставлених цілей)

Інформація, яку має надати  користувачеві  система моніторингу, повинна відповідати таким вимогам :

- Системність і структурованість відповідно до цільових установок.

- Об'єктивність (результати мають показувати справжній стан справ, субяєктивний чинник має бути мінімізований).

- Інформація має бути у доступній формі для сприйняття, переробки і розуміння.

- Валідность (засіб діагностики має охоплювати головні аспекти явища, що вивчається, і дозволяти виносити однозначні судження саме про той параметр, який досліджувався).

- Оперативність і достатність інформації.

Алгоритм роботи можна представити у виглялі ланцюжка дій : учитель – учень – результат – результати -  класу – аналіз – учителі -  результати з предмету. У моніторинговому дослідженні використовуються різні способи і канали отримання інформації для проведення оцінювання йдіагностики  якості освіти :

• аналіз статистичних даних;
• анкетування;
• експертне оцінювання;
• контект - аналіз документів;
• кваліметричні методики і процедури;
• узагльнення, рішення й оцінки офіційних структур різних рівнів управління.

Таким чином, можна зробити висновок, що моніторинг - це досить складний   інструмент. Як самоціль моніторинг не має сенсу, він повинен відповідати існуючим інформаційним запитам і потребам і як інструмент застосовуватися  в потрібному  напрямі.

МОНІТОРИНГ У ДІЯЛЬНОСТІ

ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Моніторинг стосується поставлених цілей, здобутої інформації, зважаючи на яку будуються прогнози,  приймаються рішення щодо організації  й проведення педагогічної діяльності, комунікації, корекції.

Оскільки моніторинг - тривале спостереження за розвитком того чи іншого процесу, то він можливий на основі стабільно існуючої інформаційної бази, яка систематично поповнюється і її дані активно використовуються. Це означає, що моніторинг можливий тільки при стабільній системі показників  контролю й експертної оцінки різноманітної інформації за декілька років, наочного її представлення у вигляді графіків, таблиць, діаграм. Таким чином, не можна обійтися без прийомів експертизи для проведення зрізу з того чи іншого боку і наочного сприйняття представлених результатів. Тому необхідно ретельно продумати план  контролю, точно поставити  цілі, чітко визначити завдання і шляхи вирішеннія цих завдань з використанням системи моніторингу.

            Організовуючи свою роботу, учитель повинен керуватися "Положенням про шкільний моніторинг", яке приймається педагогічною радою школи. Чітке розуміння того, йдемо ми вперед чи стоїмо на місці в освітніх практиках, дасть можливість простежити зміни  й визначити, що потрібно зробити, щоб поліпшити якість освіти.

Для того, щоб формувати моніторинг, слід визначитися, які параметри вважати найважливішими, які критерії відстеження можна вважати безперервними, як використати отримані дані для запобігання небажаним недолікам чи відхиленням.

Будь-який моніторинг ділиться на календарний і довгостроковий. Календарний моніторинг призначений для аналізу поточного навчального процесу й підготовки звітної документації. Довгостроковий - для аналізу динаміки чи то успішності, чи то розвитку учня взагалі.

 Велике значення для успішної роботи з моніторингом і позитивного виходу на результат якості має чітка система розроблених схем для аналізу, наприклад, контрольних робіт загального і поэлементного видів, схеми аналізів результатів іспиту.

Уся інформація, що подається наглядно у вигляді графіків, таблиць, діаграм,  сприяла підвищенню як експертнної, так  і загальної культури. Потрібною стала робота щодо оформлення результатів замірів з використанням нових технологій (побудова графіків, діаграм, таблиць в різних комп'ютерних технологіях).  Це дало можливість  формувати теки із статистичною інформацією про учнів, що показує, рівень освіченості, вихованості, стан фізичного здоров'я, розвиток умінь і навичок, рівень соціального благополуччя сімей учнів. Такі теки я заводжу на кожен клас, як тільки починаю проводити в нім уроки. Ведуться ці теки до закінчення учнями школи.

Матеріал накопичується в теці по навчальних роках і дозволяє виносити обгрунтовані судження на даний момент, прогнозувати подальший розвиток класу і учня окремо, визначаючи для нього адекватну модель навчання. У теці на кожного учня відведений окремий файл. Тут в табличній і словесній формі відзначаються дані про здоров'я,  рівень розвитку, соціального благополуччя  учня. Ці дані записую в найзагальнішій формі, оскільки детальна інформація є й у класного керівника, і в психологічній службі школи. Теки ці є у мене в електронному і частково паперовому варіанті.   Детальніше зупинюся  на тому, яка робота ведеться з якісними показниками успішності.

Для того, щоб робота з повторення й корекції знань мала  особово-орієнтований характер, розробила  систему, в основі якої лежить проведення 5 диктантів з повторним їх написанням в частково зміненій формі. Так на початку  навчального року на перших уроках  проводжу діагностичну роботу, для якої підбирається текст так, щоб в нім містилися найбільш важливі, ключові орфограми і пунктограми, вивчені дітьми в попередніх класах. Результати робіт заношу в таблицю (Додаток. Таблиця №1). Обробка інформації в такій формі дозволяє виявити найбільш важливі теми, які необхідно повторити на початку навчального року. Потім проводжу робота над помилками, як з цілим класом, так і індивідуально з учнем, якому рекомендую для повторення відповідний матеріал. Приблизно через 5-6 уроків  диктант пропоную повторно в частково зміненій формі з додатковим  завданням для учнів, які виконали його на високому й достатньому рівнях.  Оцінки за перший диктант в журнал  виставляються за бажанням учня. Це знімає страх перед диктантами, який є у більшості учнів, робить атмосферу на уроці комфортною. За повторне написання оцінки виставляються в журнал всім. Це привчає учнів до відповідальності за виконання завдань. Графа "кількість помилок" дозволяє точніше зрозуміти, чи є зрушення в позитивний бік, адже діапазони оцінок великі, а оцінками початкового рівня ми майже не користуємося.

Паралельно з таблицею №1 заповнюється таблиця №2, яка дуже важлива особливо в 5 класі, коли діти переходять після початкової школи в основну. Тут дуже важливе розуміння того, в чому учні сильні та які прогалини в них є. Таке розуміння дозволяє спланувати роботу з класом в цілому. Побачити ті теми, які можна об'єднати, а на які звернути пильнішу увагу. Так працюючи в цьому навчальному році в трьох п'ятих класах, мені довелося систему уроків повторення будувати за трьома робочими планами, оскільки в одному класі діти не володіли навичкою розбору членів речення, не вміли або погано виконували графічні завдання; у іншому класі слабо справлялися з морфемним розбором, робили багато помилок на правопис прийменників із словами, а учні третього класу у більшості своїй слабо володіли технікою письма. Заповнення цієї таблиці дозволяє проаналізувати ефективність вибраних шляхів щодо подолання пропусків і вчасно скоректувати роботу.

Сучасні технології дозволяють зробити результати моніторингу наочними і зрозумілими як для учителів, так для учнів і батьків. Прикладом тому служить таблиця № 3. Виконана в кольорі, вона дозволяє добре бачити оцінні результати виконаних робіт, зрозуміти перспективу майбутньої  роботи як з окремим учнем, так в цілому з класом.

Наступний моніторинг, який, на мій погляд, необхідно проводити, це відстеження, як учні засвоїли ключові теми української мови. Ці теми багато методистів мови називають "лакмусовим папірцем грамотності". Такі теми я визначила для кожнго класу.  Для 5 класу вони представлені в таблиці №4. Така таблиця допоможе швидко заповнити перші дві (варто тільки скопіювати і вставити в таблицю назву орфограм і пунктограм). Користуючись цією таблицею, легко можна дати індивідуальні завдання залежно від того, яким підручником ви користуєтеся. Потрібно вставити номери параграфів і завдань з наявних у учнів посібників в останню графу.

Таблиця №6 заповнюється на кожен клас і зберігає інформацію якраз про знання таких ключових тем і дозволяє планувати й коригувати роботу щодо подолання пропусків у цьому напрямі. Даними для цієї таблиці служать не лише результати диктантів і контрольних робіт, але й тести, перевірочні і самостійні роботи.

Серед традиційних моніторингових таблиць вважаю дуже важливими таблиці №6 і №6а. Вони дозволяють простежити роботу по роках і  побудувати  графік успішності кожного класу.    

Для того, щоб отримати об'єктивну картину результативності роботи щодо досягнення базового рівня знань і умінь учнів та аналізу динаміки їх зміни шляхом порівняння, робота щодо відстеження показників рівня навченості  триває впродовж декількох років з дотриманням колишніх умов проведення контролю. Це дозволяє  визначити міру стійкості типових помилок, виявити загальні тенденції в  засвоєнні знань, оцінити йскоректувати роботу.

Сучасні методики моніторингу все більше примушують нас звертатися до комп'ютерних технологій. Ведення електронного класного журналу, підготовка й тестування окремих учнів або усього класу - усе це стає знайомим і буденним. Тому намагаюся використовувати діагностично-проектувальний комплекс «Універсал» не лише для діагностики особиствсного розвитку учнів, а й для підготовки уроків української мови і латератури. Використання таких програмних комплексів затребуване й необхідне. Працюючи над цією темою, я усвідомлюю потребу в такій програмі, при використанні якої можна було б не лише вести електронний аналог класного журналу з можливостями занесення дат і тим уроків, що проводяться, домашніх завдань (як це ми можемо робити в АС «Школа»), а й вести записник (блокнот) викладача,  аналізувати поточну успішність, відвідуваність учнів і приймати обгрунтовані рішення.

Окрім таких програмних продуктів, що дозволяють здійснювати контроль навчальної діяльності учнів, на платформі системи Google теж можна розробити «хмаринку», призначену для створення таблиць, презентацій і інших документів в мережі Інтернет.

Електронні таблиці Google - веб-орієнтоване програмне забезпечення, що передбачає спільну роботу до десяти користувачів одночасно. За допомогою цього застосування можна вносити дані в ряди і стовпці електронної таблиці, а також робити базові і складніші обчислення. Додаток дозволяє імпортувати і експортувати ці таблиці в специфічний формат Microsoft - xls, а також у базовий - csv. На базі електронної таблиці Google можна створювати прототип електронного журналу.Такий підхід до зберігання моніторингової інформації не лише осучаснює роботу вчителя, а кардинально змінює ставлення учнів до своєї роботи – учитися й ставати компетентними.

Займатися моніторингом без правильно підібраної бази контрольно-вимірювальних матеріалів практично неможливо. Матеріали ці різноманітні. З української мовиі це, передусім, диктанти, контрольне списування, тестові завдання, комплексний аналіз тексту. Усі контрольно-вимірювальні матеріали зберігаються,  з ними проводиться робота за здалегідь складеному плану. Такий план складений у мене на 5 років і відповідно до нього підібрані контрольні –вимірювально-діагностичний матеріал, який ми ще називаємо «замір». Джерела  підбору матеріалів різноманітні. Це традиційні збірки контрольних робіт, посібники, що з'явилися останніми роками, з підготовки до ДПА та ЗНО, починаючи з 5 класу, тексти, пропоновані різними методичними виданнями. Маючи комп'ютерне устаткування, зручно використовувати електронно-освітні ресурси.

Системна робота з моніторингом дає учителеві можливість аналізувати свою роботу, коригувати її як на найближче майбутнє, так і  на перспективу Дані, які отримала я на кінець ІІІ чверті цього навчального року, показують, що кількість помилок знизилася за усіма пунктами, які представлені в таблиці № 5 в середньому на 45-50%, за деякими критеріями до 85%.

Вивчення питання моніторингу в умовах навчального процесу і аналіз літератури дозволяє зробити наступні висновки.

1.Під моніторингом якості навчання ми розуміємо сукупність безперервних контролюючих дій, що дозволяють спостерігати і коригувати у міру потреби просування учня від незнання до знання.

  2.У технологію моніторингу включені контролюючі дії і результат навчання. Методи вивчення навчального матеріалу, форми організації, безумовно, впливають на результат навчання, але вони  не є складовою моніторингу. Найважливіше значення в навчальному процесі мають цілі: і для організації, і для результату. Більше того, без цілей, що діагностуються, неможливий моніторинг. Діагностовування мети навчання визначає сукупність безперервних дій і результат навчання.

3.Мониторинг як самоціль не має сенсу, він повинен відповідати існуючим інформаційним запитам і потребам і як інструмент застосовуватися в потрібному  напрямку. Дуже важливо зробити моніторинг прийнятним, особистісно значимим для кожного учасника освітнього процесу. Маючи в розпорядженні інформацію, необхідно розділити її з етичної точки зору на декілька блоків:

- інформація, що повідомляється учневі і його батькам для адекватної самооцінки, визначення напрямів самоосвіти, для роботи в плані виховання  необхідних якостей характеру;

- інформація, що повідомляється батькам для адекватної оцінки здібностей дитини.

4. Підвищення об'єктивності оцінки знань як одне з концептуальних положень теорій моніторингу сприяє підвищенню позитивного відношення учнів до вчення. Результатом впровадження технологій моніторингу в навчальний процес повинне стати бажання дітей вчитися і їх віра в успіх вчення.

У своїй роботі я поділилася невеликим досвідом роботи щодо застосування моніторингових досліджень на прикладі 5 класів, коли діти тільки приходять в основну школу.  Завдання учителя постаратися зберегти й поліпшити якість знань  учнів у подальших класах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1      Макарова Т.М. Наачальний процес: планування, організація і контроль ( методичний посібник для заступників директорів н навчально-виховної роботи) / К.: «Генеза», 2003. С. 9-12

2   Маскин В.В., Меркулова Т.К., Петренко А.А. Управленческая деятельность завуча школы в условиях модернизации образования: Методическое пособие.- 4 изд.; испр и доп.- М. : АРКТИ, 2007. С.20-37

3. .Моніторинг методичної роботи//Школа.-2006.-№4.-С.5-26.

4.Моніторинг у навчальному закладі//Школа.-2006.-№4.-С.31-33.

5. Моніторинг рівня професійної компетентності педагогічних працівників//Школа.-2006.-№4.-С.26-31.

6. Моніторинг та експертиза статусної структури класного колективу//Школа.-2006.-№4.- С.78-81.

7.Пархомець І. Моніторинг навчання // Завуч.- 2006. - № 26. - С.6-9.

8. Чернишова Р. Впровадження  проблемного моніторингу в навчально –виховний процес// Завуч.-  2006.- № 8.-  С.7-9.

9.Шаулко В., Єрмоленко О. Моніторингова діяльність методоб'єднання //Завуч. – 2006.- № 13.-  С.15-19.