Опис досвіду
Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІступенів № 68
Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Проект
"Створення системи моніторингу особистісного розвитку учнів"
Анотація
У 2013 році в КЗШ № 68 закінчено експериментальне дослідження щодо створення інноваційного навчального закладу «Школа розвитку» і розпочато активне використання системного діагностування як освітнього процесу, так і розвитку кожного учня. В навчальному закладі відбувся перехід організації навчально-виховної, управлінської, методичної, адміністративно-господарської роботи на діагностичну основу. За цей час впроваджено діагностично-проектувальний комплекс «Універсал», проведено експертну оцінку результативності освоєння загальноосвітніх програм учнями за різними показниками, розроблена й впроваджена Комплексно-цільова програма «Моніторинг якості освіти», школа призначена опорним навчальним закладом з питань моніторингу якості освіти.
Якість освіти визначається сукупністю показників, що характеризують різні аспекти навчальної діяльності освітнього закладу: зміст освіти, форми й методи навчання, матеріально - технічна база, кадровий склад, які забезпечують розвиток компетенцій учнів. Для ефективного керування якістю освіти необхідно мати систему організації збору, обробки, збереження й поширення інформації про діяльність освітнього закладу, що забезпечує безупинне спостереження за станом освітньої системи й прогнозування її розвитку. На сьогоднішній день можна констатувати, що в закладі завершена побудова системного моніторингу якості освітнього процесу, створений аналітичний центр, розроблене інформаційне забезпечення для проведення моніторингових досліджень. На основі даних системного моніторингу була розроблена Програма розвитку загальноосвітньої щколи № 68 як закладу розвитку творчої особистості та система моніторингових досліджень якості освітньої діяльності учнів як засіб діагностичного управління навчальним процесом.
Проект «Моніторинг якості освіти», що впроваджується в КЗШ № 68, має визначені практичні наробки в створенні системи педагогічного моніторингу й механізмів реалізації ідеї особистісно-орієнтованої освіти:
- створене ціннісно-мотиваційне поле для реалізації ідеї моніторингу якості освіти;
- відпрацьована технологія моніторингу якості освіти на рівні навчального закладу;
- впроваджені основні блоки інформаційного забезпечення моніторингу якості освіти;
- відпрацьована процедура одержання діагностичної інформації про результати навченості, стані здоров'я учнів, професіоналізму педагогічних і керівних кадрів,
- щорічно збираються й аналізуються відомості про стан якості основних видів діяльності й результати роботи як у цілому по школі, так і в окремих методичних підрозділах, класах;
- здійснюється аналіз результатів впливу інноваційних процесів, що відбуваються в школі, на якість освіти;
- створений банк даних за результатами моніторингових досліджень якості освіти. Банк даних особистісного розвитку учнів, який створюється за допомогою діагностично-проектувального комплексу «Універсал», зібрано з даних про кожного учня впродовж його навчання в школі з наявною динамікою змін;
- відслідковується динаміка особистісних досягнень педагогічних працівників учнів;
- напрацювання школи з питань впровадження моніторингу якості освіти презентуються на міських, обласних семінарах, конференціях.
Загальні положення
Моніторингове дослідження є одним з найефективніших способів підвищення ефективності загальноосвітнього навчального закладу.
Популярність моніторингу як засобу дослідження та оцінювання будь-якого об’єкта зростає у всьому світі з року в рік. Відповідно, виникає необхідність формування готовності вчителів до здійснення моніторингових досліджень [ Приходько В.М. Впровадження моніторингу якості освіти у загальноосвітніх закладах Запорізької області - Запоріжжя, 2006. – 52с.].
Освітній моніторинг – це система збору, зберігання, обробки та поширення інформації про діяльність освітньої системи, яка забезпечує систематичне відстеження ії стану, прогнозування розвитку й розробка корекційних заходів щодо вдосконалення. Найважливішим для управління якістю освіти в навчальному закладі є моніторинг навчальних досягнень.
Метою моніторингу є створення певних інформаційних умов про якісні та кількісні зміни, що відбуваються у ній під впливом різних факторів, створення умов для виявлення, розвитку й підтримки здібної та обдарованої молоді, ії підготовки до дослідницької та наукової діяльності [Приходько В.М. Парадигми моніторингу якості освіти і педагогічного процесу узапитаннях і відповідях) В.М. Приходько. – Харків: основа, 2010. – 192с.].
Освітня модель повинна будуватися так, щоб вибір змісту і технології навчання здійснювався учнями, виходячи з їх індивідуально-психологічних і особистісних властивостей, але в широко відомих рамках вимог соціуму.
Задача навчального закладу з позицій керування якістю освіти складається в якісному задоволенні потреб як суспільства в цілому, так і окремих його громадян - учнів.
Пріоритетним напрямком освітнього моніторингу на рівні навчального закладу варто вважати вплив процесу навчання і виховання на особистість учня.
Мета керування освітньою системою (системоутворюючий фактор) - розвиток особистості учня; умова реалізації мети - розвиток особистості, творчість кожного педагога.
Система моніторингу повинна містити в собі конкретний набір тестових інструментів і систему реєстрації прогресу суб'єктів освітньої системи для збору й аналізу інформації з таких напрямків:
q індикація довгострокових (навчальних) ліній з конкретними проміжними і конкретними цілями для різних галузей педагогічного процесу;
q індикація стандартів для оцінки прогресу;
q рівень рішення освітніх задач;
q динаміка розвитку учня порівняно з попередніми перевірками;
q динаміка розвитку учня порівняно з учнями своєї групи;
q розробка чинників для вдосконалення роботи вчителя;
q особливості розвитку учня.
Програма проекту “Створення моніторингу якості освіти” розроблена на підставі Державних національних програм “Освіта”(Україна ХХІ століття), “Вчитель”, Закону України “Про освіту”, Програми інформатизації освіти Дніпропетровської області.
Мета та завдання проекту
Мета: Застосовування педагогічного моніторингу для підвищення рівня особистісного розвитку учнів шляхом постійного аналізу результатів навчально-виховної діяльності та цілеспрямованого коригування.
Завдання:
- Розробити методику проведення моніторингу успішності та якості навчання та технологію обробки результатів.
- Розробити модель моніторингу якості шкільної освіти.
- Визначити графік моніторингового дослідження.
- Створити координаційну раду для відслідковування динаміки особистісного зростання учнів.
- Навчити педагогічні кадри управлінню на основі моніторингу.
- Сприяти підвищенню мотивації навчання.
Програма передбачає створення механізму комплексного системного аналізу освітнього процесу, який має забезпечити керування якістю освіти як на рівні проектування освітнього процесу, з урахуванням всіх його особливостей, так і на рівні регулювання управлінських впливів в ході функціонування освітньої системи на основі аналізу даних, які отримані по каналу зворотного зв‘язку. Інформаційне забезпечення освітнього моніторингу повинне містити систему індикації даних про функціонування таких складових освітньої системи:
- освітнього процесу;
- організації наукових досліджень;
- професійної підготовки педагогічного колективу;
- керування освітнім процесом.
Цільове призначення результатів: вони повинні стати основою при доборі змісту освіти, форм, методів і засобів навчально-виховного процесу.
Склад освітнього моніторингу є педагогічною інтерпретацією інформації про діяльність педагогічної системи:
|
Характер інформації: інформація про функціональний стан учнів, їхньої працездатності, стан інтелектуальної й емоційно-вольової сфери.
Гіпотеза дослідження: освітній моніторинг ефективно впливає на якість освіти, якщо:
- формуються інтегровані критерії, що встановлюють ступінь відповідності вимогам державного освітнього стандарту і визначені їх якісні і кількісні складові;
- виявлені й обґрунтовані методи спостереження і установлення фактичного стану об'єкта моніторингу;
- здійснюється психологічна і педагогічна діагностика протягом усього періоду освоєння учнями освітньої програми.
Очікувані прогнозовані результати
На рівні учнів:самовдосконалення, самореалізація, рефлексія особистості.
На рівні педагогів:озброєння навичками організації моніторингуначальних досягнень школярів, сформувати вміння використовувати ІКТ для обробки результатів моніторингу.
На рівні школи:одержання порівняльного аналізу результатів моніторингу та їх співставлення з програмовими показниками, з результатами ЗНО,
- виявлення причин, що гальмують розвиток якості освіти з базових предметі
- розробка та запровадження корекційних програм у навчальний процес, вдосконалення управління навчально-виховним процесом.
Принципи створення системи освітнього моніторингу:
- Принцип науковості;
- Принцип системності;
- Принцип демократичності;
- Принцип наукової обґрунтованості діагностичних методик.
- Принцип ненанесення ущерба
- Принцип об‘єктивності висновків.
- Принцип ефективності рекомендацій.
Напрями діяльності:
- Розробка і запровадження стандартів та показників якості освітнього процесу.
- Створення системи соціодіагностики
- Створення системи педагогічного моніторингу
- Створення системи психологічного моніторингу
- Створення системи валеологічного моніторингу та створення здоров’язберігаючого середовища в освітньому закладі
- Діяльність педагогічного колективу по засвоєнню інноваційної освітньої технології.
- Створення системи моніторингу науково-експериментальної діяльності педагогічного колективу.
- Створення системи моніторингу забезпеченості освітнього процесу.
Можливі негативні наслідки реалізації проекту:
- Відсутність інтересу й мотивації педагогічних колективів до ідеї самоекспертизи діяльності освітнього закладу;
- формальний підхід учасників до підготовки проекту і його здійснення;
- порушення цілісності внутрішкільного дослідження через нескоординованість дії.
До способів компенсації можливих негативних наслідків можна віднести наступні управлінські дії:
q Організація узгоджувальних заходів щодо розв´язування професійних утруднень в ході реалізації проекту, проведення практикумів, тренінгів стосовно оволодіння технологією проведення моніторингових процедур .
q Оцінка результативності впливу умов, створюваних для розвитку проекту.
q Координація дій із методистами КЗ «ІМЦ», ученими й співробітниками ДОІППО, Криворізького педагогічного інституту, відповідальними за діяльність опорних шкіл з питань моніторингу інших районів міста Кривого Рогу..
Достовірність результатів
Достовірність результатів забезпечується використанням науково-обгрунтованих методик дослідження та комп¢ютерною обробкою результатів дослідження за допомогою математичних та статистичних методів. Планується ретельна підготовка учнів та співробітників до тестування, анкетування, комп¢ютерної діагностики.
Запорукою достовірності результатів є динамічне послідовне вивчення системоутворюючих факторів, розробка критеріїв, систематичний порівняльний аналіз експериментальних даних.
База дослідження
Криворізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 68.
Дослідженням планується щорічно охопити дітей – 650, співробітників – 45, батьків – 650.
Результати контролю (контрольних заходів) є основою для оцінювання навчальних досягнень учнів.При цьому враховуються як кількісні так і якісні показники. Кількісні фіксуються в балах, якісні – в оцінних судженнях.
Складові моніторингу:збір інформації, зберігання інформації, обробка інформації, аналіз інформації, корекційні заходи.
Інструментарій:тестові контрольні заміри за завданнями адміністрації школи (стартова, проміжна, заключна),анкетування учнів за анкетами діагностично-проектувального комплексу «Універсал»,узагальнюючі таблиці, діаграми.
Характеристика проекту: довготривалий, внутрішній, практико-орієнтований.
Вимірювальний інструментарій:
Показник №1
Індивідуальна траєкторія розвитку учня: Для проведення цієї роботи вчителю необхідно знати цілісну структурно-компонентну модель чотирьох взаємопов’язаних між собою технологічних модулів у програмі діагностично-проектувального комплексу «Універсал»: «Програмування», «Моделювання», «Планування», «Творення», що знаходяться в системі діагностично-проектувального комплексу «Універсал». Увесь процес моделювання особистісно зорієнтованого змісту у навчальних проектах, планування реалізації проектів, творення особистісно розвивального змісту для учнів конкретного класного колективу проводиться поетапно:
- у технологічному модулі «Програмування» знаходиться банк навчальних програм для використання їх у цілісній системі проектування особистісно розвивального змісту; банк можна доповнювати самостійно іншими програмами, в тому числі й авторськими;
- відбір найбільш ефективних навчальних програм або їх розділів проводиться вчителем у технологічному модулі «Моделювання»; пошук ефективних програм для організації та проведення навчально-виховної роботи з конкретним класним колективом учитель проводить за рахунок проектування цілей і завдань навчальної програми, що визначені автором на конкретні психолого-педагогічні задачі особистісного розвитку учнів класного колективу, що визначені на основі комплексної діагностики та аналізу розвитку учнів класу;
- навчально-виховний зміст найбільш ефективних навчальних програм, після визначення їх ефективними, вчитель у технологічному модулі «Моделювання» переносить на поле проектування навчального проекту для створення особистісно розвивального змісту у навчальному проекті для конкретного класного колективу.
Особистісно розвивальний зміст проекту створюється вчителем за рахунок процесу проектування предметно зорієнтованого змісту навчального програми на конкретні задачі особистісного розвитку учнів класного колективу.
Колективна траєкторія навченості:коефіцієнт засвоєння навчальної інформації=(сума балів×100%)/(вищий бал×кількість учнів); середній рівень компетентності=(загальна сума балів)/(кількість дітей, які виконували роботу);
Ступінь навченості=(АX+БУ+СZ)/(n×р), де: А=1, Б=0,64, С=0,36
Х – кількість учнів на 10-12
У – кількість учнів на 7-9
Z – кількість учнів на 4-6
n-загальна кількість учнів
р-кількість предметів
Підсумки: 0-44%-критичний, 45-49-низький, 50-74%-допустимий,75% і вище-оптимальний
Показник №2
Співставлення результатів стартової контрольної роботи з річним балом у попередньому класі, співставлення проміжної контрольної роботи з балом за І семестр, співставлення заключної контрольної роботи з річним балом.
Показник №3
За результатами трьох тестових контрольних робіт виведення відсотка успішності (4-12), виведення якості знань (7-12) та співставлення з результатами річного оцінювання, результатами ЗНО
Показник №4
Виведення середнього бала з предмета за результатами трьох тестових контрольних робіт, співставлення з середнім балом за рік, співставлення із середнім балом ЗНО.
Координаційна рада:
Голова - Камлик Л.Я., директор КЗШ № 68
Заступник голови – Синичич В.В., заступник директора з НВР КЗШ № 68
Секретар – Петричкевич Н.Я., учитель початкових класів КЗШ № 68
Члени ради:
Смуток Н.В., учитель української мови та літератури КЗШ № 68, керівник моніторингової лабораторії;
Морозова Л.А., заступник директора з НВР, відповідальна за моніторингові відстеження;
Білоусова А.М., заступник директора з ВР, відповідальна за моніторингові відстеження з виховної роботи;
Кучерук О.С., практичний психолог КЗШ № 68, відповідальна за створення й обробку інструментарію для моніторингу особистісного розвитку учнів;
Короленко Т.В., учитель біології КЗШ № 68, відповідальна за створення й обробку інструментарію для моніторингу з природничих наук;
Герун М.І., учитель математики КЗШ № 68, відповідальна за створення й обробку інструментарію з моніторингу навченості математичним наукам;
Горшкова Т.І., учитель української мови та літератури КЗШ № 68, відповідальна за створення й обробку інструментарію з навченості гуманітарним наукам.
Гребенщикова Л.П., консультант, методист комунального закладу «Інноваційно-методичний центр»;
Лавренко Л.І., методист комунального закладу «Інноваційно-методичний центр».
Термін роботи над проектом: вересень 2014 р. – червень 2017 р.
|
Етапи |
Зміст заходів |
Відповідальний |
Термін реалізації |
Форма узагальнення |
|
Нормативно-установчий |
1.Вивчення літератури з означеної проблеми. 2 Розробка проекту та моделі шкільного моніторингу. 3. Визначення мети та завдань.4.Визначення вимірювального інструментарію 5.Складання тестових контрольних замірів. максимально наближених до програм ЗНО |
Червень –вересень 2015 р. |
Проект, модель, наказ, тестові контрольні заміри |
|
|
Аналітико-діагностичний |
1.Класно-узагальнюючий контроль у 5 класі -Стартова з української мови в 2-11 класах -Стартова з англійської мови в 4, 5,10-11 класах -стартова з математики у 2-6 класах, з алгебри та геометрії в 8-11 класах; -стартова з історії України в 10-11 класах -проміжна з англійської мови в 4, 5,10-11 класах -проміжна з математики у 2-6 класах, з алгебри та геометрії в 8-11 класах; -проміжна з історії України в 10-11 класах 5. Проведення заключних контрольних замірів аналогічно проміжній. 7.Збір і опрацювання інформації. 8.Кількісна і якісна характеристика отриманих даних. Педагогічні висновки після кожного етапу написаних контрольних замірів. 9. Діагностика учнів за тестами ДПК «Універсал» |
Вересень, 2015 Вересень, 2015 Грудень, 2015 Квітень. 2016 Квітень. 2016 Травень, 2016 Жовтень, 2015 Квітень, 2016 |
Наказ Аклітичний звіт Нарада при диреторові Педрада Наказ
Діаграми таблиці |
|
|
Прогностично-діяльнісний |
Прогнозування розвитку об’єкту дослідження Розробка плану корекційних дій Навчання педагогічного колективу корекційним діям Корекція педагогічного процесу |
Координаційна рада |
|
Корекційні програми |
|
Підсумково- управлінський |
Аналіз результатів здійсненої роботи Співвідношення отриманих результатів з нормативними показниками Визначення ефективності проведеної роботи та прийняття управлінських рішень |
|
Січень-лютий 2017 року |
педрада |
|
|
Алгоритмроботи над проектом методичної ради:
І. Підготовчий етап (вересень 2014 р. – серпень 2015 р.)
- Вивчення теоретичних основ проблеми, обґрунтування актуальності впровадження роботи над проектом, визначення процедури мотивації учасників моніторингових досліджень.
- Створення моделі моніторингового дослідження, що передбачає розробку показників та критеріїв, добір способу вимірювання моніторингу якості освіти.
- Визначення структурних елементів інноваційної моделі навчального закладу з метою забезпечення їхнього інформаційного обслуговування.
- Аналіз чинників, які впливають на формування освітньо-виховного процесу у форматі визначеної проблеми. Аналіз ефективності функціонування структур школи.
- Розроблення теоретико-методологічних критеріїв результативності змін в освітньо-виховному процесі в ході експериментальної роботи.
ІІ. Організаційно-діяльнісний етап (вересень 2015 р. – серпень 2016 р.)
- Розробка механізму впровадження моніторингу якості освіти й виявлення оптимальної організаційної структури.
- Розробка локальних нормативних актів:
- Положення про Інформаційно-аналітичний центр у структурі навчального закладу.
- Розробка інформаційного забезпечення проведення моніторингових досліджень:
- розробка комп'ютерних засобів для проведення кваліметричних досліджень предметної грамотності, вимірювання рівня навченості учнів у відповідності до державних стандартів освіти;
- Визначення виконавців моніторингового дослідження.
- Введення в дію онлайн-версії діагностично-проектувального комплексу «Універсал».
- Інструктивно-методична робота з учасниками моніторингу.
ІІІ. Формуючо-розвиваючий етап (вересень 2016 р. – серпень 2017 р.)
- Організація моніторингових досліджень.
- Розробка пакету мотиваційних умов і системи заходів поетапного залучення педколективу до освоєння нового типу діяльності.
- Проектування і програмування процесів, спрямованих на освоєння колективом нової освітньої технології, зміна індивідуальної професійної діяльності, перетворення колективного простору діяльності.
- Створення інформаційного забезпечення моніторингу педагогічної діяльності вчителя.
- Науково-психологічний супровід діяльності вчителів.
- Діагностико-корекційне забезпечення високорозвиваючих педагогічних впливів на учасників навчально-виховного процесу.
- Створення інформаційного супроводу пошукової діяльності педагогів (освітні технології, авторські програми, посібники, проекти, перспективний досвід); розробка науково-методичного забезпечення профільної освіти.
ІV. Узагальнюючий етап (вересень 2017 р. – червень 2018 р.)
- Моніторингові дослідження ефективності інноваційних процесів як засобу забезпечення якості освіти.
- Порівняльний критеріально-орієнтований аналіз результатів впровадження проекту.
- Педагогічний аналіз та корекція моделі освітнього середовища, моніторинг індивідуальних траєкторій розвитку педагога та ліцеїста; самоаналіз педагогічної діяльності.
- Прийняття відповідних управлінських рішень, коригування програми розвитку ліцею. Внесення коректив до організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, фінансово-економічних умов створення інноваційного навчального закладу «Школа розвитку».
Впровадження шкільного моніторингу
Освітній моніторинг - це система організації збору, обробки, збереження і поширення інформації про діяльність освітньої системи чи окремих її елементів, орієнтована на інформаційне забезпечення керування, що забезпечує безупинне спостереження за станом освітньої системи і прогнозування її розвитку. Пріоритетним напрямком освітнього моніторингу на рівні навчального закладу варто вважати вплив процесу навчання на особистість учня.
Сутність моніторингу полягає у синхронності процесів спостереження, замірювання, вироблення на цій основі нових знань про стан об¢єкту з подальшим моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного управлінського рішення. Моніторинг функціонально пов¢язаний з усіма етапами управління, утворюючи з ними замкнений цикл регулювання. “Виходом” моніторингових процедур є база показників нового, більш високого рівня організації керованого об¢єкту. Вид керування - циклічний, зі зворотним зв'язком і регуляцією процесу навчання.
|
Освітній моніторинг |
Об¢єкт |
динаміка змін в освітній системі |
|
Предмет |
діяльність (функціонування) суб¢єктів освітньої системи як основа її розвитку |
|
|
Мета |
спрямування розвитку освітньої системи на бажаний результат |
|
|
Умова реалізації мети |
розвиток особистості учня, творчість педагога |
|
|
Функції |
інформаційна, діагностична, прогностична, управлінська, адаптаційна, коригуюча |
|
|
Засоби |
комплекс інформуючих і діагностуючих заходів з поточним регулюванням розвитку системи у відповідності з розробленою моделлю бажаного результату |
|
|
Інформаційне забезпечення |
конкретний набір тестових інструментів і система реєстрації прогресу суб'єктів освітньої системи для збору й аналізу педагогічної інформації |
|
|
Основний метод |
кваліметричний метод – кількісний опис та оцінка якості процесу |
Моніторингова карта КЗШ № 68
|
Об¢єкти |
Показники |
Питання, що відстежуються |
|
Учні Діагностика за ДПК «Універсал» |
Кількісні |
Кількість учнів Віковий склад Кількість хлопчиків і дівчат |
|
Результати навчальної діяльності |
Рівень навчальних досягнень Рівень навченості Рівень сформованості загальнонавчальних умінь та навичок Рівень розумового розвитку |
|
|
Характеристика стану здоров¢я |
Фізичне здоров¢я Рівень фізичної підготовки |
|
|
Особистісний розвиток. |
Вивчення особистісних якостей: темперамент, самооцінка, мотивація досягнення, мнемонічні здібності, працездатність Мотивація пізнавальної діяльності Рівень готовності до самоосвітньої діяльності Психологічний клімат класу Комфортність перебування у школі |
|
|
Вчителі Діагностика за діагностичним комплексом «Персонал» |
Кількісні |
Кадровий склад педагогічного колективу |
|
Рівень професійної майстерності |
Рівень володіння методичними вміннями Рівень психолого-педагогічної компетентності Рівень інформаційної компетентності Рівень готовності до науково-дослідницької діяльності Рівень володіння засобами педагогічної взаємодії |
|
|
Професійно-значущі риси особистості вчителя |
Професійна спрямованість особистості вчителя Рівень володіння засобами педагогічної взаємодії Творчий потенціал |
|
|
Результативність професійної діяльності |
Ефективність педагогічної діяльності Рівень вимог Ефективність науково-дослідницької роботи |
|
|
Батьки та соціум |
Визначення комплексного показника соціально-економічного статусу ліцею (СЕС) Аналіз соціального замовлення як сукупності запитів в сфері освіти з боку соціальних інститутів Соціальний паспорт ліцею |
|
|
Забезпеченість освітнього процесу |
Матеріально-технічне забезпечення |
Технічне і методичне забезпечення кабінетів Рівень гігієнічного забезпечення перебігу освітнього процесу Рівень комп¢ютерізації освітнього процесу |
|
Програмно-дидактичне забезпечення |
Відповідність навчальних планів і програм державному стандарту та особливостям соціального замовлення Забезпеченість підручниками Забезпеченість педагогічними програмними засобам |
Етапи проведення предметного моніторингу:
- Анкетування 5–10 класів «Ставлення до вивчення предмету»
- Аналіз контрольних зрізів та кваліметрії на початок року.
- Психологічний моніторинг.
- Заповнення вчителями таблиць «Розподіл учнів за групами навченості».
- Проведення поточних зрізів, заповнення технологічних карток.
- Організація корекційно–діагностичної роботи.
- Заповнення вчителями таблиць «Перелік основних проблем з організації успішної діяльності учнів на уроці».
- Участь в роботі методичного практикуму «Забезпечення оптимальних умов навчання».
Діагностика особистості та професійної майстерності вчителя
Дані розробки з діагностики і оцінки ефективності освітньої діяльності педагога та ступеня розвитку його особистісних професійних якостей вироблені на основі аналізу передової практики та психолого-педагогічних досліджень останніх років з урахуванням конкретних умов і можливостей шкли і спрямовані на досягнення реальних цілей, які постають перед кожним педагогом і кожним керівником школи.
Діагностична система використовується як для оцінки і прогнозування розвитку професійної майстерності вчителя, так і для визначення актуальних напрямів методичної роботи в школі. Поточні результати діагностування служать підставою для визначення кваліфікаційної категорії вчителя при проходженні ним атестаційних процедур.
Психодіагностична система підвищення професійної майстерності передбачає передусім виявлення, вимір і аналіз особистісних якостей вчителя. Це повинно суттєво сприяти розв’язанню практичних завдань, спрямованих на корекційну роботу і ефективну організацію процесу становлення висококваліфікованих спеціалістів педагогічної праці. Засобами психодіагностики розкриваються змістовні, операційні, мотиваційні та результативні характеристики вчителя і тим самим створюються можливості для визначення рівня його професійної компетентності.
Досягнення конкретизованих цілей та вирішення певного ступеня завдань вдосконалення професійної майстерності вчителя стає можливим на підґрунті відповідного рівня його компетентності. Тому й діагностування професійної майстерності на кожному рівні підготовки має окремі завдання.
Функціональне діагностування особистості вчителя передбачає поетапну реалізацію таких завдань:
• проаналізувати теоретичний професіографічний матеріал стосовно діяльності вчителя і розробити "Карту професійно-значущих якостей вчителя";
• на основі цієї моделі обґрунтувати теоретичні засади, визначити показники і критерії діагностики рівнів розвитку професійної культури вчителя (як базових структурних її компонентів, так і окремих складових).
У школі розроблено комплекс відповідних до вищевказаних напрямів діяльності комп’ютерних психодіагностичних методик.
Діагностика професійної майстерності вчителя
СТРУКТУРА МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН |
|
|
|
ПРОФЕСІЙНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ |
|
|
|
|
ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ |
|
|
|
|
ВИЯВЛЕННЯ ПОЗИТИВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ У РОБОТІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ |
|
|
База даних “Персонал”
В базі даних "Персонал" накопичуються дані про результативність педагогічної діяльності та діагностики особистісних якостей і рівня професійної майстерності вчителів.
База даних “Вчитель (Педагогічні кадри)” складається з 4-х таблиць:
q “Вчителі” (анкетні дані, навантаження);
q “Атестація”;
q “Педагогічна творчість”;
q “Оцінка творчої діяльності”
і дозволяє накопичувати і аналізувати не тільки анкетні дані (стаж, освіта, педагогічне навантаження, класне керівництво), а й відомості про участь педагога у роботі предметної кафедри або творчої групи, програмах, конкурсах, наявність у нього авторських навчальних посібників та методичних розробок, результативність науково-дослідницької роботи учнів.
|
Поля таблиць бази даних “Персонал” |
|
“ВЧИТЕЛІ” |
|
|
Анкетні дані Тижневе навантаження Класне керівництво |
|
“АТЕСТАЦІЯ” |
|
|
Дата проходження атестації Педагогічна категорія Педагогічне звання Нагороди, які має вчитель Рік проходження курсової перепідготовки |
|
“ОЦІНКА ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ” |
|
|
Результати діагностування за методикою “Самооцінка творчої діяльності педагога” Результати оцінювання творчої діяльності педагога представниками адміністрації, вчителями методоб‘єднання Результати комп’ютерного діагностування рівня професійної майстерності |
|
“ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ” |
|
|
Участь у програмах, конкурсах, проектах Авторські навчальні посібники та методичні розробки Участь у роботі предметної кафедри, творчої групи Проведені відкриті уроки, позакласні заходи Організація науково-дослідницької роботи з учнями, її результативність Застосування НІТ у викладанні |
|
Додатки
1. Наскільки у вас розвинута інтуїція?
1. Чи скоро ви вгадуєте відповіді, граючи в різні ігри?
2. Чи щастило вам декілька разів підряд у грі на гроші?
3. Чи відчували ви коли-небудь, що ваш дім комфортний та щасливий?
4. Чи хотілося вам ближче пізнати людину після того, як бачили її
всього одну мить?
5. Чи бувало так, що ви відчували, хто дзвонить по телефону, не
піднявши трубки?
6. Чи чули ви коли-небудь голос, який говорив, що вам робити?
7. Чи вірите ви в долю?
8. Чи буває так, що ви знаєте наперед, що збирається сказати людина?
9. Чи снився вам коли-небудь поганий сон, який потім виявився
віщим?
10. Чи знали ви коли-небудь наперед, що знаходиться листі, не
відкривши його?
11. Чи закінчуєте ви речення за співрозмовника в розмові?
12. Чи бувало так, що ви думали про людину, з якою ви давно не
спілкувались, а потім несподівано отримали від неї листівку, лист чи просто
зустрілись.
13. Чи буває так, що ви з незрозумілих причин не довіряєте людям?
14. Чи гордитесь ви тим, що можете з першого погляду визначити
характер людини?
15. Чи відчували ви коли-небудь, що ви вже десь все це бачили?
16. Чи відмовлялись ви летіти на літаку через страх, що він може
розбитись?
17. Чи просипались ви вночі з переживанням про безпеку товариша чи
родича?
18. Чи бувало так, що вам без причини не подобаються деякі люди?
19. Чи бувало так, що ви бачили певний аксесуар чи одяг і відчували,
що обов'язково повинні це мати?
20. Чи вірите ви в любов з першого погляду?
Підрахунок балів:
Позитивна відповідь оцінюється в 1 бал, за негативну ви отримуєте 0
балів.
Результати:
10-20 балів. У вас сильно розвинена інтуїція. Ви володієте
незвичайними здібностями і не боїтесь довіряти своїй інтуїції.
1-9 балів У вас розвинена інтуїція, але ви не завжди повністю
використовуєте свої інтуїтивні здібності. Старайтесь частіше
використовувати інтуїцію при прийнятті рішень. Приймаючи не дуже
важливі рішення, навчіться керуватись першою думкою, яка прийде вам в
голову. Якщо вам необхідно розв'язати важку проблему, постарайтесь
розслабитися, наприклад, подихайте свіжим повітрям чи прийміть ванну. І
дайте таким чином можливість проявитись новим думкам та ідеям. Ви будете
здивовані тим, скільки можливих рішень і відповідей прийде вам в голову.
Запишіть всі ці можливі відповіді й уважно їх проаналізуйте. Ви побачите,
що найкраще рішення зразу виділиться.
0 балів. У вас зовсім не розвинута інтуїція. Але вона знаходиться
далеко у вашій підсвідомості. Постарайтесь частіше дозволяти їй
проявлятись і активніше використовуйте її. Цілком можливо, що ви відчуєте
переваги розвинутої та сильної інтуїції.
2. Визначення рівня емпатії
Охарактеризуйте один одного за наведеними оцінками. За кожне
судження є 7 варіантів відповідей: 7 — безумовно згодний; 6 — згодний; 5 —
скоріше згодний, ніж ні; 4 — важко сказати; 3 – скоріше незгодний, ніж
згодний; 2 — не згодний; 1 — абсолютно не згодний. По кожному судженню
ви можете вибрати одну відповідь. Будьте уважні! Не пропускайте оцінок.
1. Завжди підтримає й підбадьорить, якщо хто-небудь із його друзів зазнає
невдачі.
2. Відчуває настрій іншого, навіть якщо людина намагається його приховати.
3. Якщо відбувається якась подія, що захоплює всіх, він(вона) ніколи не
залишається байдужим(ою).
4. У розмовах з товаришами уникає того, що може поранити співрозмовника.
5. Домагаючись мети, він(вона) намагається вибирати засоби, які не
ущемляли б навколишніх.
6. Переживає, якщо в його(її) присутності кого-небудь ображають.
7. На його(її) підтримку й співчуття може розраховувати навіть той, у кого з
ним(нею) напружені відносини.
8. Висловлюючи критичні зауваження, намагається не скривдити
співрозмовника.
9. З ним(нею) хочеться поділитися, порадитися у важку хвилину.
10.Щиро радієте, коли в житті його(її) товариша (подруги) відбувається щось
гарне.
11.Він(вона) може поспівчувати, навіть якщо в нього(неї) самого(ї)
неприємності.
12.Якщо він(вона) не згодний(на) з чиєюсь думкою, то, як правило, не
перетворює дискусію в марну суперечку.
Обробка результатів: підрахуйте суму цифр, що у вас вийшла.
63 і вище – високий рівень емпатії;
37—62 – середній;
36 і нижче — низький.
3. Діагностування рівня комунікативності
Успішність організації бесіди на уроці великою мірою залежить від
ріння комунікативності вчителя. Визначити цей рівень можна за допомогою
поданого нижче тесту.
Доберіть 10 із наведених учительських висловлювань, які вам
професійно близькі.
1. Терпіти не можу, коли учні «вимолюють» гарну оцінку. У такому
разі я завжди виявляю принциповість: отримуй те, що заробив.
2. Завжди хвилююся, коли знайомлюся з новим класом. Думаю, які будуть
у нас стосунки
3. Мене дратують учні, які не спроможні зрозуміти елементарні речі.
4. У мене сьогодні прекрасний настрій: мій дуже слабкий учень дістав
задовільну оцінку за контрольну роботу.
5. Коли приходжу на урок, то забуваю про свої особисті негаразди.
6. Обурюють учні, які нехтують моїм предметом.
7. У мене не буває конфліктів із класом, тому що вмію тримати в шорах
заводіяк.
8. Коли приходжу на урок, намагаюся визначити настрій класу і кожної
дитини.
9. Діти мене побоюються, адже завжди вимогливий і принциповий.
10. Не люблю мертвої тиші. Коли діти працюють, припустимий робочий
шум.
11. Мене обурює небажання сьогоднішніх учнів навчатися, тому я часто
йду з уроків у поганому настрої.
12. Якщо учень чимсь пригнічений, я його не викликаю відповідати до
дошки.
13. Майже в кожному класі є діти, не привчені до нормальних людських
стосунків. Таких треба тримати в жорстких руках.
14. Нечасто ставлю погані оцінки, вони можуть травмувати дітей.
15. Викладаю в трьох класах, але нормальні стосунки з учнями лише в
одному, тому в ньому не виникає проблем з дисципліною.
16. Вважаю: зовсім не обов'язково, щоб мене любили діти. Головне, щоб
вони знали мій предмет.
17. Розгадати природну обдарованість учня важко, але це мені цікаво.
18. Коли не вдається змусити учня вчитися і поводитися як належить,
я дію через колектив.
19. У мене не залагоджуються стосунки з тими батьками, які не бажають
знати усієї правди про своїх дітей.
20. Люблю розмовляти з учнями щиро. Це емоційно збагачує мене і
допомагає зрозуміти їх.
21. Не визнаю жодного шуму на уроці. Віддаю перевагу тиші й порядку на
заняттях.
22. Люблю ходити з учнями на природу. Сповнююся їхнього життєлюбства.
23. Працювати з дітьми важко, оскільки викладацька професія втратила
престиж у суспільстві.
24. Не можу байдуже дивитися на дитину, яка плаче. Одразу виникає
бажання заспокоїти її.
25. Якщо учень знає матеріал, він добре відповідає і з місця, і біля дошки.
За кожне вибране висловлювання з непарним номером ви отримуєте 1
бал, з парним — 2 бали.
Якщо ви набрали 14 балів і більше, то маєте нахил до неформальних
міжособистісних контактів з дітьми. Якщо сума балів менша за 14, то ви
орієнтуєтеся на функціонально-рольовий рівень педагогічного спілкування.
4. Діагностування рівня сформованості комунікабельності
Відповідайте на питання - так, ні, іноді.
1. Передбачається особиста або ділова зустріч. Чи вибиває вас із колії її
очікування?
2. Чи не відкладаєте ви візит до лікаря доти, поки вже не в силі
відкладати?
3. Чи викликає у вас сум'яття або невдоволення доручення виступити з
доповіддю, повідомленням на якій-небудь нараді або зборах?
4. Вам пропонують відрядження в місто, де ви ніколи не були. Чи
прикладете ви максимум зусиль, щоб уникнути цього відрядження?
5. Чи любите ви ділитися своїми переживаннями з ким-небудь?
6. Чи дратуєтеся ви, якщо незнайома людина на вулиці звернеться до
вас із проханням (показати дорогу, сказати час)?
7. Чи вірите ви, що існує проблема батьків і дітей і що людям різних
поколінь важко розуміти один одного?
8. Чи посоромитеся ви нагадати знайомому, що він забув повернути
вам 50 гр., які позичив кілька місяців назад?
9. У їдальні або кафе вам дали недоброякісну страву. Чи промовчите
ви?
10. Виявившись один на один з незнайомою людиною, ви не вступите
з нею у бесіду й будете гнітитися, якщо першим заговорить вона?
11. Чи боїтеся ви брати участь у якій-небудь комісії по розгляду
конфліктних ситуацій?
12. У вас є свої власні, сугубо індивідуальні критерії оцінки
літератури, мистецтва, культури й ніяких інших думок на цей рахунок ви не
приймаєте?
13. Почувши де-небудь у кулуарах явно помилкове висловлювання з
добре відомого вам питання, чи волієте ви промовчати й не вступати в
суперечку?
14. Чи викличе у вас досаду чиєсь прохання допомогти розібратися в
тому або іншому питанні?
15. Чи охочіше чи ви викладаєте свою точку зору в письмовому
вигляді, ніж в усній формі?
16. Вас приводить у жах будь-яка довга черга й ви вважаєте за краще
піти, ніж нудитися, чекаючи?
Так – 2 бали, іноді — 1 бал, ні — 0 балів. Отримані бали підсумуйте.
30-32 бали — явно не комунікабельний; намагайтеся стати більш
товариським.
25-29 балів — замкнутий, неговіркий, але іноді виявляєте
комунікабельність.
19-24 бали — товариський, упевнений у собі, нові знайомства не
лякають.
14-18 балів — нормальна комунікабельність, витриманий у
спілкуванні.
9 -13 балів — дуже товариський, цікавий, говіркий, у центрі уваги,
бракує посидючості й терпіння.
4-8 балів — товариський надміру, у курсі всіх справ, спорите, беретеся
за будь-яку справу, але не завжди доводите її до кінця.
3 і менше – хвороблива комунікабельність, балакучий, багатослівний,
втручаєтеся в усі справи, запальний, уразливий.
5. Чи вмієте Ви контролювати себе?
(Можливі тільки відповіді «так» або «ні»)
1. Мені здається, що важко наслідувати інших людей.
2. Я при нагоді міг би зваляти дурня, щоб звернути увагу або позабав-
ляти навколишніх.
3. З мене міг би вийти непоганий актор.
4. Іншим людям здається, що я глибоко переживаю, ніж це є насправді.
5. У компанії я рідко виявляюся в центрі уваги.
6. У різних ситуаціях і у спілкуванні з різними людьми я часто
поводжуся зовсім по-різному.
7. Я можу відстоювати тільки те, у чому щиро переконаний.
8. Щоб досягати успіхів у справах і у відносинах з людьми, я
намагаюся бути таким, яким мене очікують побачити.
9. Я можу бути дружелюбним з людьми, яких я не переношу.
10. Я завжди такий, яким здаюся.
Нарахуєте собі по одному балу за відповідь «ні» на питання 1, 5 і 7 і за
відповідь «так» на всі інші. Підрахуйте суму балів. Якщо ви відповідали
щиро, то про вас, очевидно, можна сказати наступне:
0—3 бали. У вас низький контроль емоційних проявів і ви не вважаєте
за потрібне його змінювати залежно від ситуації. Ви здатні до щирого
саморозкриття у спілкуванні. Дехто вважає вас незручним у спілкуванні
через вашу прямолінійність.
4—6 балів. У вас середній контроль емоційних проявів. Ви щирі, але
стримані у взаємоспілкуванні. Вам потрібно більше враховувати особливості
навколишніх у своєму спілкуванні з ними.
7—10 балів. У вас високий контроль емоційних проявів. Ви легко
звикаєте до будь-якої ролі, гнучко реагуєте на зміни ситуації й навіть у стані
передбачати враження, яке ви справляєте на навколишніх.
6. Чи є у Вас артистичні здібності?
Чи є різниця між словами ―тон‖ і ―нюанс‖?
1. Чи можете ви жити в незатишній, скучній квартирі і не помічати цього?
2. Ви любите малювати?
3. Чи одягаєтесь ви спираючись не на моду, а на особистий смак?
4. Чи говорять вам що-небудь слідуючи імена: Мане, Ван Дейк, Хосе де
Рібера, Фальконе?
5. У вас дуже поганий почерк?
6. Чи стараєтесь ви одягатись в одній кольоровій гамі?
7. Чи любите ви ходити в музеї?
8. Чи зупинитесь ви, щоб помилуватись заходом сонця?
9. Ви любите креслити геометричні фігури?
10. Чи часто ви ходите в художні салони?
11. Чи схильні ви довго бродити по вулицях?
12. Любите ви усамітненість?
13. Вам здається абсурдом, коли хто-небудь починає декламувати вірші?
14. Чи слухаєте ви музику тільки заради задоволення і розваги?
15. Чи надовго ви запам’ятовуєте красиві пейзажі?
16. Вам здаються дуже красивими морські камінці?
17. Чи любите ви зустрічі і знайомства?
18. Подобається вам читати вірші вголос?
19. Чи не було у вас бажання розмальовувати картинами стіни своєї
кімнати?
20. Чи часто міняєте зачіску?
21. Переставляєте меблі у себе вдома?
22. Ви пробували коли-небудь складати пісні?
23. Пишете вірші?
Зарахувати 1 очко за + на такі питання: 1, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 16, 17, 19,
20, 21, 22, 23, 24.
Зарахувати 1 очко за – на такі питання: 2, 6, 10, 14, 15, 18.
Відповіді:
1. 1 – 7 очок. Таку людину, як ви, навряд чи зупинить краса сходу або
заходу сонця. Задумайтесь!
2. 8 – 16 очок. Що ж, ви іноді витаєте в небі, але, хоча краса вам і не
байдужа, ви скоріше раціоналіст. Коротше кажучи, ви завжди
поєднуєте приємне з корисним.
3. 17 і більше очок. Беззаперечно, у вас є почуття прекрасного, властиве
натурі артистичній.
7. Чи є у вас фантазія?
1. Чи малюєте ви?
2. Чи часто ви сумуєте?
3. Коли розказуєте яку-небудь ситуацію вперше, чи придумуєте якісь
дрібниці для прикращання розповіді?
4. Чи проявляєте ви ініціативу в роботі?
5. Чи широкий у вас почерк?
6. Чи довіряєте ви при виборі одягу своєму смаку, чи прислухаєтесь до
думки сторонніх?
7. Коли сумуєте на зборах, чи малюєте одні і ті ж фігури?
8. Коли слухаєте музику, чи виникають у вас образи, пов'язані з
мелодією?
9. Чи любити ви писати довгі листи?
10. Чи сняться вам незвичайні сни?
11. Чи уявляєте собі місце, в яке намагаєтесь потрапити, але знаєте його
тільки з розповідей знайомих?
12. Чи часто ви плачете, проглядаючи кінофільми?
Результати:
14-16 балів. У вас бурхлива фантазія. Якщо зумієте вміло нею
скористатись, життя може стати набагато цікавішим і принести радість
людям, які вас оточують.
9-12 балів. Ваша фантазія – не із найслабших, і тільки від вас залежить,
чи зможете ви її дорозвинути.
5-8 балів. Ви реаліст, не літаєте в небесах.__
Анкета для батьків учнів 2-го класу
Шановні батьки!
Ви берете участь у моніторинговому дослідженні, метою якого є вивчення стану системи освіти учнів 2-х класів в умовах
реалізації впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти. Це допоможе усунути недоліки, зробити
отримання освіти більш цікавим та багатогранним.
Анкета анонімна. Результати опитування будуть використовуватись тільки в узагальненому вигляді.
Уважно прочитайте запитання та позначте той варіант, який найбільш відповідає Вашій позиції. Після опрацювання заповнений
бланк відправте на електрону скриньку
Дякуємо Вам за участь!
1. Умови навчання Вашої дитини у 2 класі
- Влаштовують повністю ______________
- Влаштовують частково _______________
- На влаштовують (що саме )_______________
2. Організація харчування учнів Вашого навчального закладу:
- Задовольняє повністю _______________
- Задовольняє частково________________
- Не задовольняє (вказати причину) __________________
3. Чи відвідує Ваша дитина групу продовженого дня?
- Так, відвідує бюджетну групу ________________
- Так, відвідує комерційну групу_______________
- Ні _________________________
4. Чи задовольняють Вас умови роботи групи продовженого дня ?
- Так ____________
- Ні (вказати причину)_____________
5. Де виконує Ваша дитина домашнє завдання?
1) На групі продовженого дня повністю ___________________
2) На групі продовженого дня частково ____________________
3) Вдома, за допомогою батьків __________________________
6. Домашнє завдання з іноземної мови Ваша дитина виконує:
1) Самостійно_____________
2) За допомогою батьків________________
3) За допомогою репетитора_____________
7. Чи зіткнулась Ваша дитина з труднощами, коли її навчальні досягнення стали оцінювати у 2-му класі?
1) Так (якими саме)________________
2) Ні________________________
8. Чи виникли у Вашої дитини проблеми при вивченні предмета «Сходинки до інформатики» у 2-му класі?
1) Так (які саме) ________________
2) Ні ______________________
3) Ваш варіант відповіді __________________
- Яким формам роботи з батьками надається перевага у Вашому закладі?
1) Батьківські збори _______
2) Cемінари, тренінги, круглі столи________
3) Cпільні заходи (екскурсії, свята) _________
4) Індивідуальні бесіди, зустрічі __________
5) Ваш варіант відповіді ________________
10. Чи маєте Ви можливість обмінюватись інформацією через сайт навчального закладу?
1) Ні, навчальний заклад не має власного сайту _______________
2) Ні, не користуюсь сайтом навчального закладу _______________
3)Так, а саме:
а) онлайн-консультації для батьків ____________
б) скринька скарг та пропозицій ______________
в) електронні бібліотеки для батьків ___________
г) сторінка порад та об’яв ________________
4) Ваш варіант відповіді_____________
11. З яких джерел Ви отримуєте інформацію про особливості навчання та розвиток Ваших дітей?
1) Батьківські збори___________
2) Семінари_________________
3) Тренінги _____________
4) Педагогічна преса _______________
5) Періодична преса (газети, журнали) ________________
6) ЗМІ (телебачення, радіо) __________________
7)Інтернет__________________
8)Ваш варіант відповіді _______________
12. Як, на Вашу думку, можна поліпшити організацію навчально-виховного процесу в других класах?
_________________________________________________________
Дякуємо за співпрацю!
Благополуччя Вашій родині!
Анкета
для батьків
- Чи перевели б ви свою дитину в іншу школу, якщо б у вас була така можливість?
- Які предмети з названого переліку у школі, на вашу думку, викладаються найкраще?
- Які компетенції вашої дитини, по-вашому, розвинулись саме в школі?
q Організовувати та оцінювати власне навчання.
q Уміння спілкуватись.
q Любов до мистецтв.
q Практично використовувати комп’ютер.
q Розв’язувати будь-які проблеми.
q Думаю, що дитина нічого зі школи не взяла.
Анкета діагностування педпрацівників з метою удосконалення внутрішньо шкільної структури методичної роботи
Анкета 1
З метою удосконалення структури внутрішньошкільної методичної роботи в новому навчальному році просимо відповісти на
такі питання:
- Чи задовольняє Вас існуюча в школі структура методичної роботи?____
- Які форми методичної роботи потрібні і важливі для Вас? Чому?
педрада ______________________________________________________
методичне об’єднання ___________________________________________
психолого-педагогічний семінар ___________________________________
творчі групи ____________________________________________________
динамічні групи
______________________________________________________
школа педагогічної майстерності
_______________________________________
семінари-практикуми _________________________________________________
майстер-клас ________________________________________________________
творчі педагогічні майстерні
___________________________________________
школа перспективного педагогічного досвіду
_____________________________
наставництво ________________________________________________________
стажування __________________________________________________________
робота над індивідуальною науково-методичною темою
____________________
самоосвіта __________________________________________________________________________
- Що в існуючій структурі Ви вважаєте найкраще _________________________________________
- У яких формі методичної роботи Ви б хотіли взяти участь__________________________________
- Над якою індивідуальною науково-методичною темою працюватимете_______________________
Анкета 2.
Прізвище, ім’я вчителя ___________________________________________
- Чи ефективна діюча структура внутрішньошкільної методичної роботи? ________________________
- Що вважаєте необхідним для удосконалення структури методичної роботи? ___________________
______________________________________________________________________________________
- Ваші пропозиції щодо проектування структури методичної роботи в наступному році? ___________
_______________________________________________________________________________________
- Над якою індивідуальною науково-методичною темою
- Ви б хотіли працювати в наступному році? _________________________________________________
________________________________________________________________________________________
- У яких методичних формуваннях Ви б хотіли брати участь? ___________________________________
- Які уроки Ви б хотіли відвідати? ____________________________________________________________
- Які позакласні заходи Ви б хотіли побачити? __________________________________________________
- З якими доповідями, повідомленнями Ви б могли виступити?____________________________________
- Яким досвідом можете поділитися з проблем навчання і виховання? ____________________________
- Які актуальні проблеми Ви вважаєте необхідним обговорити на засіданнях методичних формувань? _________________________________________________________________________________________
- З яких питань потребуєте методичної допомоги? _______________________________________________
- Що Вам сподобалось у роботі методичного формування, в якому брали участь? __________________
Анкета для педагогів
1. Які фактори були найвагомішими при виборі Вами професії вчителя?
(Позначте не більше трьох найбільш значущих відповідей).
□ Соціальний статус професії, повага до неї у суспільстві. □ Стабільна, систематична оплата праці.
□ Бажання «віддати серце дітям». □ Родинні традиції.
□ Бажання займатися наукою, основам якої Ви навчаєте учнів. □ Професію обрали випадково.
2. Які з перерахованих нижче якостей, на Вашу думку, мають бути притаманні справжньому вчителю? (Позначте не більше трьох
відповідей).
□ Любов до дітей, бажання й вміння знаходити індивідуальний підхід до кожного учня.
□ Доброта, порядність, доброзичливість. □ Працелюбність, терпіння. □ Професійна компетентність та загальна ерудованість.
□Самокритичність , прагнення до самовдосконалення. □ Почуття гумору, веселість.
□ Модний, стильний зовнішній вигляд, сучасні погляди на життя тощо.
3. Які з перерахованих нижче факторів, на Вашу думку, здатні найефективніше стимулювати розвиток творчого потенціалу
вчителя? (Позначте не більше чотирьох відповідей).
□ Навчання на курсах підвищення кваліфікації. □ Приклад та вплив авторитетних колег.
□ Вимоги та заохочування з боку адміністрації ЗНЗ, місцевих органів управління, держави.
□Можливість вільно експериментувати, шукати нові форми й методи роботи
Участь у роботі шкільного (районного, міського) методичного об’єднання. □ Можливість отримання дистанційної освіти. □
Систематичне самонавчання, самовдосконалення.
4. Яким формам роботи Ви віддаєте перевагу при підвищенні свого професійного рівня?
(Позначте не більше трьох відповідей).
□ Самоосвіта. □ Обмін досвідом (проведення та відвідування відкритих уроків, майстер – класів тощо).
□ Навчання на курсах підвищення кваліфікації. □ Участь у роботі тематичних конференцій, семінарів, тренінгів тощо.
5. Чи цікавить Вас питання кар’єрного росту?
□ Так, цікавить. Бачу перспективу свого кар’єрного зростання. □ Так, цікавить. Але не бачу реальної перспективи подальшого п
росування по службі. □ Ні. Досяг(ла) усього що планувалось. □ Ні.
6. Які з перерахованих проблем є для Вас найбільш актуальними? □ Проблеми духовного розвитку.
□ Проблеми професійної діяльності. (отримання безперервної освіти, підвищення кваліфікації, кар’єрне зростання тощо). □ П
роблеми соціального за безпечення. □ Проблем не існує. □ Проблеми матеріального, побутового характеру. □ Проблеми о
собистого характеру. Інше (які саме)_________________________
7. Які з проблем шкільництва, на Вашу думку, є найбільш актуальними?
□ Створення сприятливого психологічного мікроклімату у педагогічному колективі.
□ Організація особистісно-орієнтовного навчання й виховання учнів.
□ Залучення батьків до активної участі у шкільному житті.
□ Безпека життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу.
□ Якість організації навчально-виховного процесу.
□ Запровадження нових інформаційних технологій.
□ Проблем не існує.
8. Які чинники, на Вашу думку, ускладнюють роботу вчителя?
(Позначте п’ять найбільш вагомих відповідей).
□ Незацікавленість учнів у навчанні. □ Незацікавленість батьків навчанням дітей.
□ Вимоги та тиск з боку адміністрації ЗНЗ. □ Незадовільне матеріально – технічне забезпечення навчального закладу. □
Несприятливий мікроклімат у педагогічному колективі. □ Незадовільне навчально –методичне забезпечення предмета. □
Незадовільний рівень допомоги та підтримки з боку державних установ. □ Поурочна та позаурочна завантаженість.
□ Надмірна кількість звітної документації. □Невирішені побутово-житлові та матеріальні проблеми.
□ Нічого не ускладнює. Інше (які саме)____________
9. З яких джерел Ви найчастіше отримуєте інформацію щодо новин, подій та інновацій в освітній галузі? (Позначте не більше
трьох відповідей).
□ ЗМІ □ Науково – методичні заходи□ Під час неформального спілкування з колегами, друзями, батьками учнів тощо.
□ Інтернет ресурси.
10. Чи хотіли б Ви змінити професію, за умови реальної можливості перепрофілювання?
□ Так. □ Ні. □ Важко відповісти.
11.Чи маєте Ви особистий комп’ютер?
□ Так . □ Маю комп’ютер, яким користуються інші члени родини. □ Ні □ Не вмію користуватися комп’ютером.
12. Чи маєте Ви можливість вільно, не обтяжливо для свого бюджету користуватися Інтернетом?
□ Так. □ Ні. □ Не вмію користуватися Інтернетом. □ Не маю необхідності у користуванні Інтернетом.
13. Чи маєте Ви можливість систематично, не обтяжливо для свого бюджету купувати або використовувати (брати у бібліотеці, з
Інтернет-ресусів) фахову літературу, педагогічну пресу, посібники на електронних носіях?
□ Так, завжди. □ Так, у більшості випадків. □ Ні.
14. Які умови для ефективного подолання психо-емоційного «вигорання» та зняття емоційної напруги вчителів створені у
навчальному закладі?
□ Кімната відпочинку. □ Консультації психолога. □ Колективний відпочинок. □ Тематичні семінари, тренінги, лекції тощо.
□ Не відчуваю необхідності у створенні особливих умов.
15. Де саме, в останні три роки, Ви мали можливість проводити свою щорічну відпустку?
□ На вітчизняних курортах: у санаторіях, профілакторіях, домах відпочинку тощо. □ На вітчизняних курортах, у приватному секторі.
□ У туристичних походах. □ За кордоном. □ На дачі, в сільській місцевості. □ Відпочиваю вдома. Інше (що саме)_____________
16. Як часто, в останні три роки, Ви відвідували театр, концертні зали, виставки, музеї тощо?
□ Часто відвідую всі культурні заходи, які зацікавили, незалежно від вартості квитків.
□ Часто відвідую культурні заходи, які зацікавили, з невисокою вартістю квитків.
□ Відвідую культурні заходи у рамках роботи з учнівським та педагогічним колективом.
□ Відвідую, декілька разів на рік.
□ Не відвідую.
17. Оберіть три чинники які можуть, на Вашу думку, найбільш суттєво вплинути на зміну соціального статусу вчителя, підвищити
його авторитет в українському
суспільстві?
□ Суттєве підвищення заробітної плати.
□ Комплекс заходів у сфері соціальної захищеності.
□ Зміна державної політики щодо статусу вчителя.
□ Формування та пропаганда позитивного іміджу вчителя у ЗМІ.
□ Інші (які саме)_______________________________________________________________________
18. Яку роль, на Вашу думку, відіграє вчитель у житті сучасного українського суспільства?
□ Важливу.
□ Не впливає на суспільні процеси.
□ Важко відповісти.
Інше (яку саме)_______________________________________________________________________
Діагностика щодо роботи за завданнями експериментальної програми
|
Діагностичні блоки |
Діагностичні параметри |
Оцінка |
|||
|
Рівні |
|||||
|
утруднення |
володію |
маю ППД |
|||
|
Спрямованість професійної підготовки вчителя |
Показники оцінки підготовленості вчителя |
||||
|
І. Науково-теоретична підготовка |
1. Орієнтація в меті та завданнях предмета |
||||
|
2. Орієнтація у відборі змісту навчання на основі наукових даних, фактів, понять, законів |
|||||
|
3. Розуміння логіки предмета |
|||||
|
4. Уявлення про можливості використання методів науки в процесі викладання предмета |
|||||
|
5. Орієнтація в історії наукових відкриттів |
|||||
|
6.Розуміння необхідності використання історії науки в процесі викладання предмета |
|||||
|
7. Володіння інформацією про сучасні досягнення науки та практики |
|||||
|
8. Уявлення про роль та місце використання цих знань у процесі учіння |
|||||
|
ІІ. Методична підготовка |
1.Бачення ролі навчального предмета в системі учіння, виховання й розвитку учнів. |
||||
|
2. Розуміння мети та завдань учіння |
|||||
|
3. Орієнтація в планах та навчальних програмах його викладання. |
|||||
|
4. Визначення провідних знань, умінь та навичок, які необхідно сформувати в учнів у процесі викладання навчального предмета. |
|||||
|
5. Розуміння взаємозв’язку змісту, форм і методів учіння учнів. |
|||||
|
6. Орієнтація в різноманітності та специфіці різних форм організації учіння. |
|||||
|
7. Орієнтація в нових формах організації учіння учнів з навчального предмета, їхній суті та умовах успішного використання в процесі викладання. |
|||||
|
8. Орієнтація в різноманітності, специфіці та умовах використання різноманітних засобів учіння учнів |
|||||
|
ІІІ. Психолого-педагогічна підготовка |
1.Орієнтація в психологічних особливостях школярів і необхідності їх урахування під час відбору, змісту, форм і методів учіння. |
||||
|
2. Розуміння ролі психодіагностики в розвитку учнів. |
|||||
|
3. Орієнтація в діагностичних методах оцінювання розвитку різних аспектів психіки особистості школяра |
|||||
|
4. Розуміння закономірностей пізнання. |
|||||
|
5.Орієнтація в компонентах пізнання, їхньої суті та логічного взаємозв’язку. |
|||||
|
6. Розуміння психологічних основ учіння, виховання й розвитку особистості школярів різних вікових груп. |
|||||
|
7. Розуміння мети та завдань педагогічних взаємодій із школярами в процесі їх учіння, виховання та розвитку. |
|||||
|
8. Орієнтація в методах педагогічної діагностики рівня освіченості та вихованості учня. |
|||||
|
9. Уявлення про психологію уроків та характеристику уроків різного типу. |
|||||
|
10. Розуміння необхідності управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів і місця вчителя в цьому процесі. |
|||||
|
11.Володіння приймами планування й організації особистої праці та діяльності школярів. |
|||||
|
12. Володіння прийомами педагогічної техніки |
|||||
Моніторинг
професійної компетентності педагогічних працівників по роботі над науково-методичною проблемою школи, індивідуальною проблемою
Прізвище,ініціали педагогічного працівника___________________________
1.Кваліфікаційна категорія____________________ Предмет ________________
2.Моя методична тема
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
2.З моєї проблемної теми у мене є в наявності:
- план-конспект уроку-
- розробка системи уроків-
- виховний, позакласний захід –
- методичка-
- реферат-
- інше ____________________________________________________________
3.На районних, міських, обласних (підкреслити) методичних заходах продемонстровано напрацювання з проблеми таким чином
- виступ з теоретичного питання-
- відкритий урок-
- відкритий позакласний, виховний захід –
-інше___________________________________________________________
4. Я маю труднощі й потребую допомоги в:
- роботі з обдарованими та здібними учнями-
- підготовці до уроку-
- проведенні уроку-
-участі у методичних конкурсах-
5. Свій фаховий рівень я підвищую:
- на курсах підвищення кваліфікації при ДОІППО, КПІ-
- з допомогою фахової літератури –
- з допомогою всесвітньої мережі Інтернет-
- за досвідом колег району, області-
9. В навчальному кабінеті з проблемної теми в мене є розроблені власні:
- методичний посібник з теми
________________________________________________________________
- цикл уроків з теми
________________________________________________________________
- розробка уроку, виховного заходу з теми
________________________________________________________________
- розробки дидактичного матеріалу з теми (тем) для класу (класів)
________________________________________________________________
________________________________________________________________
- розробки роздаткового матеріалу з теми (тем) для класу (класів)____________________________________________________
- розробки слайд-презентацій, проектів з теми (тем) для класу____________
Підпис _________________
ІНДИВІДУАЛЬНА ДІАГНОСТИЧНА КАРТКА ВЧИТЕЛЯ
|
Назва діагностики |
Основні спостереження |
Примітки |
|
Анкети мотивації трудової діяльності |
||
|
Діагностика педагогічної оцінки та самооцінки до саморозвитку |
||
|
Діагностика професійної підготовленості вчителя |
||
|
Діагностика рівня педагогічної діяльності вчителя |
||
|
Діагностика рівня методичної підготовки вчителя |
||
|
Діагностика утруднень педагогічних працівників при організації методичної діяльності |
||
|
Діагностика творчого потенціалу вчителя |
||
|
Анкета для самоаналізу творчого рівня з метою подальшого самовдосконалення |
||
|
Анкета «Погляд збоку» |
||
|
Анкета з визначення рейтингу вчителя серед учнів |
||
|
Анкета «Індекс життєвого задоволення» |
||
|
Діагностика соціально-психологічного клімату для вчителя |
АНКЕТА
Мета: визначити мотиви трудової діяльності
Прізвище________________ Ім’я___________________ По батькові__________
Предмет викладання (посада)_____________
Педагогічний стаж
(Інструкція: визначте мотиви за значимістю, поставивши на перше місце найбільш вагомий для Вас, на останнє – найменш значимий.)
|
№ |
Мотиви трудової поведінки |
Значимі для мене особисто |
Пріоритетні в колективі |
|
1 |
Отримати матеріальну винагороду |
||
|
2 |
Перспектива професійного росту |
||
|
3 |
Задоволення від добре виконаної роботи |
||
|
4 |
Повага з боку керівництва |
||
|
5 |
Доброзичливе ставлення колег |
||
|
6 |
Усвідомлення суспільного значення своєї праці |
||
|
7 |
Намагання проявити себе |
||
|
8 |
Бажання спокійно працювати без неприємностей та нервових стресів |
||
|
9 |
Намагання уникнути відповідальності, самостійного прийняття рішень |
||
|
10 |
Намагання досягти максимальної самостійності в роботі |
||
|
11 |
Бажання проявити творчість, здійснити пошук, дослідження |
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ТА САМООЦІНКИ ГОТОВНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ДО САМОРОЗВИТКУ
Мета: ОЦІНИТИ ТА ВИЗНАЧИТИ РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ У ВЧИТЕЛЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК САМОРОЗВИТКУ
Прізвище________________ Ім’я___________________ По батькові_________________
Предмет викладання (посада)_____________
Педагогічний стаж__________________
1. Мотиваційний фактор
|
1 |
Усвідомлення особистої та суспільної значущості безперервної освіти в педагогічній діяльності |
123456789 |
|
2 |
Наявність стійких пізнавальних інтересів у педагогіці та психології |
123456789 |
|
3 |
Почуття обов’язку та відповідальності |
123456789 |
|
4 |
Допитливість |
123456789 |
|
5 |
Прагнення отримати високу оцінку свого саморозвитку |
123456789 |
|
6 |
Потреба у психолого-педагогічній освіті |
123456789 |
|
7 |
Потреба у самопізнанні |
123456789 |
|
8 |
Рангове місце психолого-педагогічної самоосвіти серед дев’яти значущих для вчителя видів діяльності |
123456789 |
|
9 |
Впевненість у своїх силах |
123456789 |
2.Когнітивний компонент
|
1 |
Рівень загальноосвітніх знань |
123456789 |
|
2 |
Рівень загальноосвітніх умінь |
123456789 |
|
3 |
Рівень педагогічних знань та умінь |
123456789 |
|
4 |
Рівень психологічних знань та умінь |
123456789 |
|
5 |
Рівень методичних знань та умінь |
123456789 |
|
6 |
Рівень спеціальних знань |
123456789 |
3.Морально-вольовий компонент
|
1 |
Позитивне ставлення до процесу навчання |
123456789 |
|
2 |
Критичність |
123456789 |
|
3 |
Цілеспрямованість |
123456789 |
|
4 |
Прагнення |
123456789 |
|
5 |
Працездатність |
123456789 |
|
6 |
Вміння доводити справи до кінця |
123456789 |
|
7 |
Самостійність |
123456789 |
|
8 |
Сміливість |
123456789 |
|
9 |
Самокритичність |
123456789 |
4.Організаційний компонент
|
1 |
Вміння планувати час |
123456789 |
|
2 |
Вміння планувати свою роботу |
123456789 |
|
3 |
Вміння перебудовувати свою діяльність |
123456789 |
|
4 |
Вміння працювати в Інтернеті, бібліотеці, з комп’ютером |
123456789 |
|
5 |
Вміння орієнтуватись у класифікації джерел |
123456789 |
|
6 |
Вміння володіти різними прийомами фіксації прочитаного |
123456789 |
|
7 |
Вміння користуватись оргтехнікою та банком комп’ютерної інформації |
123456789 |
5.Гностичний компонент
|
1 |
Вміння ставити і вирішувати пізнавальні задачі |
123456789 |
|
2 |
Гнучкість та оперативність мислення |
123456789 |
|
3 |
Спостережливість |
123456789 |
|
4 |
Схильність до аналізу педагогічної діяльності |
123456789 |
|
5 |
Креативність та її прояв у педагогічній діяльності |
123456789 |
|
6 |
Схильність до синтезу та узагальнення |
123456789 |
|
7 |
Пам’ять та її оперативність |
123456789 |
|
8 |
Вміння слухати |
123456789 |
|
9 |
Вміння володіти різними видами читання |
123456789 |
|
10 |
Вміння виокремлювати та засвоювати конкретний зміст |
123456789 |
|
11 |
Вміння доводити та відстоювати власні твердження |
123456789 |
|
12 |
Вміння систематизувати та класифікувати |
123456789 |
|
13 |
Вміння бачити протиріччя та проблеми |
123456789 |
|
14 |
Вміння переносити знання та уміння у нові ситуації |
123456789 |
|
16 |
Вміння відмовитись від усталених шаблонів |
123456789 |
|
17 |
Незалежність суджень |
123456789 |
6.Здатність до самоуправління у педагогічній діяльності
|
1 |
Самооцінка особистої педагогічної діяльності |
123456789 |
|
2 |
Здатність до самоаналізу та рефлексії |
123456789 |
|
3 |
Здатність до самоорганізації та мобілізації |
123456789 |
|
4 |
Самоконтроль |
123456789 |
|
5 |
Працьовитість та старанність |
123456789 |
7.Комунікативні здібності
|
1 |
Здатність акумулювати і використовувати досвід самостійної діяльності колег |
123456789 |
|
2 |
Здатність до співпраці та взаємодопомоги у професійному педагогічному саморозвитку |
123456789 |
|
3 |
Здатність організувати самостійну діяльність інших |
123456789 |
|
4 |
Здатність відстоювати свою точку зору та переконувати інших у процесі дискусії |
123456789 |
|
5 |
Здатність уникати конфліктів у процесі діяльності |
123456789 |
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА
Мета: діагностика професійної підготовленості вчителя
Прізвище________________ Ім’я___________________ По батькові_________________
Предмет викладання (посада)_____________
Педагогічний стаж__________________
Примітка:1бал –початковий рівень, 2 бали – середній рівень, 3 бали – високий рівень.
|
Діагностичні блоки |
Склад діагностичних блоків |
Діагностичні параметри |
Бали 1 2 3 |
|
Напрямки професійної підготовки вчителя |
Зміст підготовки вчителя |
Показники оцінки підготовленості вчителя |
|
|
1.Знання теоретичних основ науки; предмета, що викладається. |
1.Орієнтація у меті і завданнях науки. 2.Володіння основними закономірностями науки. 3.Оперування науковою термінологією. 4.Орієнтація у виборі змісту навчання на підставі наукових даних, фактів, понять, законів. 5.Розуміння логіки науки. |
||
|
2.Знання методів науки; предмета, що викладається. |
1.Орієнтація у різноманітності методів наукового пізнання. 2.Розуміння суті методів, що використовуються у науці. 3.Уявлення про можливість використання методів науки у процесі викладання предмета. |
||
|
3.Знання історії розвитку науки, сучасних її досягнень |
1.Орієнтація в історії наукових винаходів. 2.Розуміння необхідності використання наукових винаходів. 3.Володіння знаннями про сучасні досягнення науки. 4.Уявлення про роль і місце використання цих знань. |
||
|
Психолого-педагогічна підготовка |
1.Знання психолог-педагогічних особливостей учнів. |
1.Орієнтація у психологічних особливостях школярів і необхідності їх врахування під час відбору змісту, форм і методів навчання. 2.Розуміння ролі психодіагностики у розвитку учнів. 3.Орієнтація в діагностичних методах оцінки розвитку різних сторін особистості школяра. |
|
|
2.Знання психологічних закономірностей навчання і розвитку школярів. |
1.Розуміння законів пізнання. 2.Орієнтація в компонентах навчання, їх суті й взаємному зв’язку. 3.Розуміння психологічних основ навчання, виховання , розвитку особистості школярів різних вікових груп. |
||
|
3.Знання теоретичних основ педагогіки. |
1.Розуміння цілей і задач педагогічних взаємодій із школярами у процесі їх навчання, виховання й розвитку. 2.Орієнтація у методах педагогічної діагностики рівня знань і виховання учнів. 3.Уявлення про психологію уроків і характеристика уроків різного типу. 4.Орієнтація у класифікації методів навчання і характеристика кожного з них. |
||
|
4.Знання педагогічних технологій |
1.Розуміння необхідності управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів і місця вчителя у цьому процесі. 2.Володіння прийомами планування і організації особистої праці і праці школяра. 3.Орієнтація у змісті контрольно-аналітичної діяльності учителя в процесі навчання учнів. 4.Володіння прийомами педагогічної техніки. |
||
|
Методична робота |
1.Знання змісту освіти учнів з навчального предмету. |
1.Уявлення ролі навчального предмета в системі навчання, виховання й розвитку школяра. 2.Розуміння мети і завдань навчання. 3.Орієнтація у навчальних планах і програмах предмета, що викладається. 4.Виділення провідних знань, умінь і навичок, які необхідно сформувати в учнів у процесі викладання навчального предмету. |
|
|
2.Знання методів і прийомів навчання школярів. |
1.Розуміння адекватності методів і прийомів меті і змісту навчання. 2.Орієнтація у різноманітності і цільовому напрямку різних методів і прийомів навчання. 3.Розуміння суті різних методів навчання школярів і специфіки їх використання у процесі викладання навчального предмета. |
||
|
3.Знання форм організації навчання школярів. |
1.Розуміння взаємного зв’язку змісту, форм і методів навчання. 2.Орієнтація у різноманітності і специфіці різних форм організації навчання школярів. 3.Орієнтація в нових формах організації навчання, їх суті й умовах успішного використання у викладанні. |
||
|
4.Знання засобів навчання школярів. |
1.Орієнтація у різноманітності, специфіці та умовах використання різних засобів навчання учнів. 2.Розуміння ролі і функцій засобів навчання в активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів і розвитку їх інтересу до навчального предмета, у розв’язанні інших педагогічних завдань. |
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ВЧИТЕЛЯ
Мета: визначити рівень педагогічної діяльності вчителя для особистісно орієнтованого підходу у плануванні роботи з формування основних педагогічних компетенцій вчителя.
Прізвище________________ Ім’я___________________ По батькові_________________
Предмет викладання (посада)_____________
Педагогічний стаж__________________
|
Теоретичні знання, професійні уміння і навички учителя |
Володію |
Володію частково |
Не володію |
|
Мотивація навчальної діяльності учнів |
|||
|
Формування загальнонавчальних умінь і навичок |
|||
|
Розвиток логічного мислення |
|||
|
Здійснення міжпредметних зв’язків |
|||
|
Диференційований і індивідуальний підхід до учнів |
|||
|
Організація роботи з книгою, самостійної роботи |
|||
|
Використання ТЗН, наочних посібників |
|||
|
Використання краєзнавчого матеріалу |
|||
|
Попередження перевантаження учнів |
|||
|
Використання ігрових елементів |
|||
|
Застосування методів самоконтролю |
|||
|
Опитування учнів, контроль за якістю знань |
|||
|
Вибір оптимальних методів навчання |
|||
|
Використання дидактичного матеріалу |
|||
|
Впровадження тематичного обліку знань і критеріїв їх оцінки |
|||
|
Розвиток пізнавальної активності |
|||
|
Формування наукового світогляду |
|||
|
Комплексний підхід у виховній роботі на уроці |
|||
|
Профорієнтаційна робота на уроці |
|||
|
Робота з розвитку здібностей учнів |
|||
|
Емоційність та психологічний комфорт уроку |
|||
|
Використання інноваційних технологій |
|||
|
Використання інтерактивних методів навчання |
|||
|
Використання методів особистісно орієнтованого навчання |
|||
|
Позакласна робота з предмету |
|||
|
Організація робочого місця, НОП |
|||
|
Використання перспективного педагогічного досвіду |
|||
|
Уміння зробити самоаналіз уроку |
|||
|
Уміння забезпечити працездатність учнів та дисципліну на уроці |
|||
|
Бажання займатись науково-дослідницькою роботою |
Яка форма методичної роботи для Вас найбільш прийнятна?
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ВЧИТЕЛЯ
Мета: виявлення рівня методичної підготовки вчителя.
Прізвище________________ Ім’я___________________ По батькові_________________
Предмет викладання (посада)_____________
Педагогічний стаж__________________
Чи володієте Ви певними уміннями? (поставте знак + або -)
|
Методичні вміння вчителя |
+ |
- |
|
|
1 |
Проведення нестандартних уроків |
||
|
2 |
Проведення інтегрованих уроків |
||
|
3 |
Робота з розвитку мовлення |
||
|
4 |
Використання ТЗН на уроках |
||
|
5 |
Розв’язання проблемних ситуацій |
||
|
6 |
Диференційований підхід до навчання |
||
|
7 |
Індивідуальна робота з учнями |
||
|
8 |
Організація самостійної роботи на уроці |
||
|
9 |
Організація ігрових ситуацій на уроці |
||
|
10 |
Виховна робота на уроці |
||
|
11 |
Організація перевірки домашніх завдань |
||
|
12 |
Організація роботи зі здібними учнями |
||
|
13 |
Організація роботи з учнями низького рівня знань |
||
|
14 |
Проведення практичних робіт |
||
|
15 |
Система обліку прогалин у знаннях учнів |
||
|
16 |
Робота щодо впровадження елементів досвіду колег |
||
|
17 |
Робота з розвитку творчих здібностей учнів |
||
|
18 |
Проведення уроків тематичного оцінювання знань |
||
|
19 |
Проведення колекційної роботи |
||
|
20 |
Впровадження інноваційних технологій |
||
|
21 |
Використання інтерактивних методів навчання |
||
|
22 |
Використання методів і прийомів особистісно орієнтованого навчання |
||
|
23 |
Уміння робити самоаналіз уроку |
||
|
24 |
Робота з батьками |
||
|
25 |
Уміння провести батьківські збори |
||
|
26 |
Робота з неблагополучними сім’ями |
||
|
27 |
Виховання бережливого ставлення до шкільного майна |
||
|
28 |
Уміння проводити психолого-педагогічні спостереження |
||
|
29 |
Організація учнівського самоврядування |
||
|
30 |
Забезпечення єдності вимог школи і сім’ї |
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ВЧИТЕЛЯ
Мета: виявлення утруднень педагогічних працівників при організації методичної діяльності.
Прізвище________________ Ім’я___________________ По батькові_________________
Предмет викладання (посада)_____________
Педагогічний стаж__________________
|
Види методичної діяльності |
Самооцінка вчителя |
||
|
1. Цільовий компонент |
|||
|
Визначення мети уроку |
|||
|
Визначення мети позакласного заходу |
|||
|
Визначення мети планування |
|||
|
Визначення мети будь-якої діяльності |
|||
|
2.Змістовий компонент |
|||
|
Засвоєння ідей і понять науки (у рамках предмета, що викладається) |
|||
|
Оволодіння змістом підручника |
|||
|
Оволодіння новітніми методичними прийомами, технологіями |
|||
|
Оволодіння передовим досвідом навчання |
|||
|
Робота з літературою за спеціальністю |
|||
|
Робота з літератури з методики |
|||
|
3.Проектований компонент |
|||
|
Розподіл матеріалу теми за уроками |
|||
|
Складання плану, конспекту уроку |
|||
|
Підбір теоретичного матеріалу до уроку |
|||
|
Підбір системи вправ і задач |
|||
|
Підбір діагностичного матеріалу |
|||
|
Вибір форм і методів навчання |
|||
|
Вибір структури уроку |
|||
|
Визначення типу уроку |
|||
|
4.Організаційний компонент |
|||
|
Постановка мети уроку і забезпечення сприйняття її учнями |
|||
|
Організація сприйняття того, що вивчається |
|||
|
Організація осмислення навчальної інформації |
|||
|
Організація закріплення і застосування на практиці отриманих знань |
|||
|
Організація власної діяльності на уроці |
|||
|
Організація колективної діяльності на уроці |
|||
|
Поєднання індивідуальної та групової діяльності учнів |
|||
|
Підтримання необхідного темпу уроку |
|||
|
Організація індивідуально-диференційованого підходу до учнів |
|||
|
Використання технології проблемного навчання: |
|||
|
Використання технології розвивального навчання |
|||
|
Навчання учнів: прийомам планування самоконтролю прийомам скорочення записів раціональній витраті часу умінням висловлювати свою думку прищеплення навчальних навичок, специфічних для даного предмета |
|||
|
Володіння методикою проведення навчальних занять: перевірка підсумків попередньої роботи, презентація нового матеріалу, практика під керівництвом учителя, незалежна самостійна практика учнів, самоконтроль і самооцінка результатів роботи, узагальнення навчального матеріалу, визначення домашнього завдання, підбиття підсумків заняття |
|||
|
5.Контрольно-оціночний компонент |
|||
|
Визначення з кожної теми обов’язкового для учнів обсягу знань, умінь та навичок відповідно до рівнів навчальних досягнень |
|||
|
Структурування завдань для тематичної атестації |
|||
|
Застосування критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, поточне оцінювання |
|||
|
Визначення форми проведення тематичної атестації |
|||
|
Методика проведення різних форм тематичної атестації |
|||
|
Дотримання такту при виставленні оцінок |
|||
|
Організація корекційної роботи за результатами тематичної атестації |
|||
|
Форми проведення повторної атестації, самоконтроль |
|||
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ВЧИТЕЛЯ
Мета: діагностика творчого потенціалу вчителя.
Прізвище________________ Ім’я___________________ По батькові_________________
Предмет викладання (посада)_____________
Педагогічний стаж__________________
Відповідаючи на запитання, виберіть один варіант відповіді з трьох. Запишіть на окремому аркуші номер запитання і літеру, яка позначає обрану відповідь.
1.Чи вважаєте ви, що освіта в країні може бути покращена?
А .Так
Б. Ні, вона і так ефективна
В. так, але тільки з окремих питань.
2.Чи думаєте Ви, що самі можете брати участь у значних змінах, можливих в освіті нашої країни?
А.Так, у більшості випадків.
Б.Ні
В.Та, у деяких випадках.
3.Чи вважаєте Ви, що деякі з Ваших ідей принесли значний прогрес у сфері освіти?
А.Так
Б.Так, за сприятливих обставин
В.Лише деякою мірою.
4.Чи вважаєте Ви, що в майбутньому зможете щось принципово змінити?
А.Так, напевно
Б.Це малоймовірно
В.Можливо.
5.Коли Ви вирішуєте застосовувати новий підхід у навчанні, чи думаєте Ви, що здійсните своє починання?
А.Так
Б.Часто думаю, що не зумію
В.Так, часто
6.Чи маєте Ви бажання вивчати і запроваджувати нові методи, про які Ви мало що знаєте?
А.Так, невідоме мене приваблює
Б.Невідоме мене не цікавить.
В.Все залежить від особливостей цих методів.
7.Ви застосовуєте нові методики. Чи відчуваєте Ви бажання досягти в цьому досконалості?
А.Так
Б.Ні, я хочу навчитися лише найголовнішому
В.Ні, я хочу задовольнити лише свою допитливість.
8.Коли ви зазнаєте невдачі, то
А.Деякий час вперто стою на своєму всупереч здоровому глузду
Б.Махну рукою на цей задум, оскільки розумію, що він нереальний
В.Продовжую робити свою справу, навіть коли стає очевидним, що перепони не перебороти.
9.По-вашому, професію потрібно вибирати виходячи з
А.Власних можливостей, подальших перспектив для себе
Б.Стабільності, значимості професії
В.Переваг, які вона забезпечує
10.Подорожуючи, чи легко змогли б Ви зорієнтуватись на маршруті, яким уже пройшли?
А.Так
Б.Ні, боюся збитися зі шляху
В.Так, але тільки там, де місцевість запам’яталась і сподобалась.
11.Одразу після розмови чи зможете пригадати про що йшла мова?
А.Так, без труднощів
Б.Всього пригадати не зможу
В.Запам’ятаю лише те, що мене цікавить.
12.Коли Ви чуєте слово незнайомою для вас мовою, то можете повторити його по складах, без помилки, навіть не знаючи його значення?
А.Так, без проблем
Б.Так, якщо це слово легко запам’ятати
В.Повторю, але не зовсім правильно.
13.У вільний час Ви віддаєте перевагу
А.Залишитися наодинці, подумати
Б.Знаходитися в товаристві
В.Мені байдуже, чи буду одна(один), чи в товаристві.
14.Ви займаєтеся якоюсь справою. Вирішуєте припинити це заняття лише коли
А.Справа закінчена і здається мені прекрасно виконаною.
Б.Ви більш-менш задоволена(ий)
В.Коли ще не все довелося зробити.
15.Коли Ви наодинці
А.Любите мріяти про якісь навіть абстрактні речі
Б.Намагаєтесь знайти якесь конкретне завдання
Б.Полюбляєте мріяти про речі, пов’язані з вашою роботою
16.Коли якась ідея захоплює Вас, то ви будете думати про неї
А.Незалежно від того, де і з ким знаходитесь
Б.Можу робити це лише наодинці з собою
В.Тільки там, д не буде дуже шумно.
17.Коли Ви відстоюєте якусь ідею
А.Можете відмовитися від неї, якщо вислухаєте переконливі аргументи опонентів
Б.Залишитеся при своїй думці, які б аргументи не вислухали.
В.Зміните власну думку, якщо опір виявиться сильним.
Практичне значення впровадження освітнього моніторингу
Проект „Моніторинг якості освіти” має визначені практичні наробки в створенні системи педагогічного моніторингу і механізмів реалізації ідеї особистісно- орієнтованої освіти.
Після відпрацювання механізму накопичення даних виникає головне питання: як використовувати отримані результати?
1. Адміністрація та методична рада школи кожні півроку одержує об'єктивну усереднену (в разі необхідності і по кожному окремому учню) інформацію про рівень навченості учнів і причини недостатньої ефективності навчально-виховного процесу . Це дає можливість прийняття управлінських рішень і прогнозування ситуації на наступний рік.
2. Методична рада школи може планувати конкретну роботу з конкретними групами вчителів щодо визначених проблем, складати рекомендації як загального (колективного), так і для кожного окремого вчителя характеру; сприяти подоланню перешкод педагогів з виникаючих проблем і т.д.
3. Директор школи може порівняти власну оцінку діяльності вчителя і педколлектива з зовнішньою, незалежною оцінкою; зіставити власні результати з усередненими результатами різних діагностувань, прийняти певні управлінські рішення.
4. Методична рада і предметні комісії школи мають можливість планувати роботу з кожним учителем, з кафедрою, із групами, класами, окремими учнями; використовуючи системні матеріали за кілька років, прогнозувати необхідні дії вчителів при проходженні складних навчальних тем; давати рекомендації по складанню ліцейного навчального плану з доказовим обґрунтуванням вибору варіанту базисного навчального плану з урахуванням профілю роботи ліцею. Педмоніторинг у даному випадку дозволяє вийти за рамки класної системи і формувати групи дітей даної паралелі для занять з метою посилення індивідуалізації навчання (профілізації, інтеграції і т.д.). Практика показує, що системний моніторинг дозволяє доказово вибрати підручник.
5. Педмоніторинг створює ситуацію, при якій сам учитель зацікавлений у незалежній, об'єктивній оцінці своєї праці, визначенні шляху свого професійного руху, пошуку нових технологій, відвідуванні курсів підвищення кваліфікації і відкритих уроків своїх колег. Результати освітнього моніторингу є основними при атестації вчителя.
6. Педагогічний моніторинг дозволяє батькам, учням, класним керівникам побачити об'єктивну картину і перспективи індивідуального розвитку учня, потенційні можливості, професійно зорієнтуватися. Особливо важливе значення це має для учнів 8-их класів, які обирають профіль подальшого навчання. Саме на підставі об'єктивних результатів навченості учня, що враховують його успіхи в навчанні як по вертикалі (наприклад, математика з 3 по 8 клас), так і по горизонталі ( предмети природно-математичного або гуманітарного циклів) можна вести предметну розмову основних учасників освітнього процесу ( учня, батьків, педагогів) про вектор розвитку учня, про посилення надстандартної освіти з тієї чи іншої галузі знань.
Проект має уже відпрацьований механізм діагностики рівня навченості, результати якого впливають (можуть впливати) на прийняття управлінських рішень з далеким прогнозом, планування конкретних методичних дій різного рівня, самовизначення учнів і батьків, атестацію вчителів, а також атестацію освітнього закладу при використанні системних, об'єктивних, незалежних результатів за 3-4 роки. Освітній моніторинг добре узгоджується з внутрішньошкільним контролем і, безсумнівно, створює умови для реалізації особистісно- орієнтованої освіти.
Продовження досліджень із зазначеної теми буде спрямовано на удосконалювання апарату моніторингу (з метою уніфікації й оптимізації) і встановлення педагогічних і організаційних умов його застосування.


