Майстер-клас

Педагогічний колектив Криворізької загальноосвітньої школи № 68 довгий час експериментально розробляв модель навчального  закладу «Школа розвитку». Тому саме в нашій школі використовується моніторинг особистісного розвитку учнів.

До особливих висновків мене спонукав проектний фільм «Планета мавп. Або куди зникають розумні діти». Я задумалася над тим, що останні місяці показали, що українці хочуть, аби змінити наше життя на краще і у нас начебто  з'явився новий реальний шанс змінити країну. Ми  щиро прагнемо побудувати для себе і своїх дітей нову щасливу країну. Але постійно натикаємося на нерозв'язні питання: що ми робимо не так? Чому нам ніяк не вдається зробити те, що вже давно зробили інші нації?  У цьому фільмі шукали відповіді на питання: "Чому ми бідні? Бо дурні! А чому дурні? Бо бідні". Що значить «дурні»? Очевидно, що не розумні. А як визначається рівень розумового розвитку? Що ми робимо, аби встановити наскільки розумний наш учень? Проводимо моніторинги. Що ми моніторимо?  Якість знань, кількість залишкових знань, рівень оволодіння якоюсь темою… Пишемо міністерські, обласні, міські, безліч своїх шкільних моніторингів і нервуємо, коли бачимо, що чогось учні не засвоїли, а щось і знали, а написати не змогли!  Так от у фільмі представили результати дослідження українців стосовно їхнього інтелектуального рівня, або як називають це дослідження - на тест IQ. Той, хто дивився фільм, знає, що українці мають дуже високу позицію – це 106 одиниць, це ІІ місце у світі. Поступаємося лише Японії. Це при тому, що 18% протестованих українців мають дуже низький рівень інтелекту, на рівні недорозвинених (18 – майже кожен п’ятий- шостий!). То ж уявімо, який показник у інших 82%! А от показник життєвого задоволення, успішності і щастя загалом -  100 із 150. Отже, розумні, інтелектуально розвинені, але неуспішні, нещасливі, незадоволені!  І тут я ще раз переконалась в тому, що вчити дітей суфіксам-префіксам чи цифрам-формулам – це не наше основне завдання. І відстежити процес їх засвоєння, мабуть, теж не найголовніша задача. А що ж тоді головне? Думаємо, що особистісний розвиток, інноваційний розвиток, той, що орієнтує на успішність. Безумовно, оволодіння оновами наук – це важливий чинник становлення особистості, та виходячи зі змісту дослідження, наведеного у фільмі, інтелект мають і мавпи, а розвиток їхнього інтелекту залежить від працездатності, наполегливості, творчості, мабуть, мудрості учитедя-вихователя.

Десь глибоко в душі я відчула, що ми маємо правильну позицію, якщо займаємося особистісним розвитком учнів, відповідно й моніторинг проводимо у форматі динаміки зростання учня як особистості. Адже при всьому цьому встановлення динаміки особистісного розвитку учня залишається нагальною проблемою, адже місія школи – створення й забезпечення умов для зростання, розвитку учня як особистості. Тепер би ще добавила – успішної.

Що потрібно для управління особистісним зростанням учнів? Якщо роботу класного керівника в цьому напрямку ми ще якось уявляємо, розуміємо, знаємо, то  яким має бути його зміст роботи учителя-предметника у цьому вимірі – відповідь неоднозначна? Знаємо тільки те, що для управління будь-чим необхідна інформація.    Звідки береться інформація, без якої неможливе ефективне управління?  ЇЇ можна отримати, як-то говорять, «прикинути на око», шляхом різних спостережень і суб’єктивних висновків, та все ж закони менеджменту говорять, що інформація має бути системною, провіреною й фактично підтвердженою. Ми сприймаємо визначення  «освітнього моніторингу» як спеціальної форми організації збору, зберігання, обробки й розповсюдження інформації про діяльність педагогічної системи, що забезпечує безперервне стеження за її станом і прогнозування розвитку навчального закладу на діагностико-проективній основі. Дехто вважає, що моніторинг – це вимірювання, дехто  - збір інформації, але ми все-таки бачимо це як спеціальну форму … в чому ж спеціальність?

Давайте спробуємо виконати  вправу на визначення функцій освітнього менеджера, тобто управлінця, та ролі моніторингу в діяльності  вчителя – предметника. Використаймо прийом «Мозкової атаки». Назвіть функції освітнього менеджера. Можливі варіанти:

 організація;

 мотивація;

координація;

прогнозування;

 планування;

контроль;

узагальнення;

корекція, знову контроль і т.д.

Але як же побачити результати роботи? Які мають бути одиниці вимірювання успіху учня, педагога, колективу? Рутина цифр і звітності, яка буквально завалює й адміністрацію школи, й педагога мало дає практичного результату для адміністрації, учителя, учня, якщо не намагатися цю інформацію вибудувати в логічну систему з практичним виходом. Так на допомогу прийшов моніторинг. Та для його створення необхідно і  важливо вирішити такі проблеми:

1. Які показники чи напрями діяльності є важливими для управління розвитком конкретного освітнього середовища?

2. Якою має бути періодичність збору інформації, за якими етапами?

3. Як планується використовувати отриману інформацію?

4. Яким має бути інструментарій, засоби оброблення та інтерпретація

результатів?

Не тільки на ці, а й на багато інших питань ми знаходили відповіді на науково-практичних семінарах, консультаціях різного рівня.

А  мета нашого зібрання: знайти організаційно-методичні компоненти в удосконаленні навчально-виховного процесу та покращенні його результатів на основі моніторингу.

Завдання нашого методичного заходу:

      розкрити роль моніторингових досліджень у роботі вчителя-предметника;

      поглибити знання про рівні, напрями та види моніторингових досліджень у школі;

      розвивати практичні навички й уміння вчителів-предметників щодо застосування моніторингових досліджень у своїй діяльності;

      ознайомити учасників методичного заходу з досвідом роботи вчителів-предметників Криворізької загальноосвітньої школи № 68 у організації різних напрямків освітнього моніторингу.

Тут зібралися люди, які добре розуміють, що моніторинг — це процес безперервного науково-обґрунтованого, діагностико-прогностичного стеження за станом, розвитком педагогічного процесу з метою оптимального вибору освітніх цілей, завдань і засобів їх вимірювання.

Усі ми використовуємо моніторинг і, погоджуємося, що шкільна освіта сьогодні працює в нових умовах та адаптується до нової системи вимог, а «нові умови потребують нових шляхів вирішення».

Вправа «Піраміда». Давайте спробуймо зобразити внутрішню будову моніторингу у вигляді піраміди, використовуючи запропоновані цеглинки:

«система контролю», «інформаційне забезпечення», «управління», «експертиза», «інструментарій». Однак яка ланка, на вашу думку, є основною? Чому?

За своєю внутрішньою будовою моніторинг об'єднують три важливі  компоненти: контроль та експертиза різноманітних сторін діяльності вчителя-предметника і система інформаційного забезпечення управління. Моніторинг ґрунтується на цих компонентах, але не замінює жодного з них, оскільки не може бути ні контролем, ні експертизою, ні системою інформаційного забезпечення.

 Здійснювати моніторинг у школі, а не просто епізодично малювати кольорові діаграми та схемки — задача складна. Ще складніше побудувати систему моніторингових досліджень навчального процесу для забезпечення Нових Державних стандартів освіти.

Ми вважаємо, що завданнями моніторингу є попередження про ту чи іншу небезпеку в широкому розумінні цього слова для ефективності функціонування об'єкта.

Із чого ж складається моніторинг?  Як ми його організовуємо й проводимо?

Об’єктивні  дані та неупереджений аналіз можна отримати лише тоді, коли процедури моніторингу здійснює «зовнішня служба». Саме тому в школі створено методично-адміністративний підрозділ тестових технологій і моніторингу якості освіти й особистісного розвитку учнів. Це динамічні творчі групи, до складу яких входять заступники директора, учителі-предметники, практичний психолог, класні керівники. Більшість із них сьогодні виступатиме. Причому склад творчої групи залежить від змісту інструментарію, який треба розробити і потім опрацювати результати моніторингових досліджень. Вимірювання навчальних досягнень учнів проводиться з активним використанням тестових технологій: за допомогою стандартизованих завдань, розроблених учителями, відповідно до уніфікованих процедур, опрацювання результатів оцінювання.

Перш ніж запроваджувати моніторингові дослідження, слід чітко усвідомлювати, для чого ми це робимо.

Отже, визначаємо що цікавить нас з точки зору покращання результатів роботи:

• Ефективності освітнього процесу;
• Дієвості внутрішньошкільного управління;
• Стану інноваційної роботи в школі;
• Результативності методичної роботи в закладі;
• Рівня розвитку учнів;
• Стану навченості та академічної успішності;
• Якості знань, умінь та навичок;
• Якості викладання предмету;
• Аналізу кінцевих результатів функціонування школи.

Наказом по школі затверджуємо моніторингову групу, яка розробляє інструментарій, координує роботу, узагальнює результати, розробляє рекомендації.

Зупинимося детальніше на моніторингові навчальної діяльності учнів школи. Традиційно це питання відстежується тричі за навчальний рік (періодичний моніторинг): «на старті» (вересень), на кінець І семестру(грудень), на кінець року (квітень). Звичайно, проводимо разовий – при вивченні стану викладання предмету, системи роботи вчителя тощо. Але треба зазначити, що всі результати системно відстежуються й беруться до уваги при аналізі питання.

Для визначення динаміки в результатах навчальної діяльності беремо показники п’яти моніторингових замірів: вересень, грудень, квітень, вересень наступного року, грудень. Так що в грудні відбувається кропітка робота стосовно аналізу результатів навчальної діяльності.  Яка ж картина цих досліджень?

Аналізуючи результати, звернули увагу, що у вересні учні показують найнижчі результати, хоча мотивація в цей час у них має бути досить висока. В основному які недоліки? Не встигають виконати увесь об’єм запропонованого, а це говорить про недостатню організованість учнів на цей період,  далі мають місце прогалини у фактичних знаннях, що призводить до нерозуміння , стійкого неприйняття , відторгнення будь-якого мотиваційного процесу. «У мене не виходить, не буду учити!» Ну і щось на такий зразок. Такий висновок ми зробили після кількох років спостережень за такими замірами, при чому з декількох предметів і в різних класах і з різними учителями. Звичайно те, що маємо прекрасного практичного психолога, допомогло знайти відповідь, чому виникає така закономірність.

У своїй роботі ми керуємося правилом: «Забезпечити можливість кожному учневі розвиватися у співвідношенні із власною швидкістю». Тому важливим вважаємо проведення моніторингу, спрямованого на розвиток особистості. В основному це відбувається з використання «Універсалу», також це база успішності, моніторинг з предметів, відстеження техніки читання, письмових навичок, швидкості обчислювальних навичок.  Збір інформації, її обробка і зберігання здійснюється в електронному вигляді, багато чого виконується в  Excel,за потребою результати оформлюються у вигляді графіків і діаграм. Інформацію надають класні керівники, учителі-предметники й інші члени освітнього процесу у вигляді спеціально розроблених шаблонів-матриць.

Моніторинг успішності показує динаміку основних показників кожного класу й допомагає приймати управлінські рішення: брати класи на класно-узагальнюючий контроль, включати необхідний контроль у план внутрішньошкільного контролю.

Основна інформація, пов’язана з успішністю учнів, акумулюється в картці успішності учнів, з якою далі відбувається робота на нарадах при директорові, засіданні ШМК, батьківських зборах.

Як же відбувається моніторингове  дослідження? Цей процес описано в теж в Положенні. Там ідеться про те, що ініціювання проведення моніторингу (замовники) відбувається у школі відповідно Програми або плану моніторингових досліджень на навчальний рік. Проведення моніторингу якості освіти передбачає чотири етапи: підготовчий, практичний, аналітичний, технологічний.

1.     Підготовчий етап — організація діагностичного контролю. Передбачає визначення мети, суб'єкта й об'єкта дослідження, постановку завдань перед усіма його учасниками, підбір відповідного інструментарію, встановлення термінів проведення, вивчення відповідної літератури.

2     Практичний етап — пошук слабкої ланки (проблеми). Передбачає проведення моніторингових процедур (спостереження, анкетування, співбесіди, тестування, опитування, контрольні роботи, відвідування занять тощо) та фіксація зібраної інформації.

3     Аналітичний етап — механізм відстеження: обґрунтування причин виникнення слабкої ланки (проблеми). Передбачає узагальнення, систематизацію й аналіз отриманої інформації, висновки, розробку рекомендацій і пропозицій щодо корегування роботи.

4     Технологічний етап — механізм корекції. Передбачає корекційний вплив за допомогою відповідного інструментарію, підбір технологій корекційного впливу, здійснення зворотного зв'язку.

Схематично етапи підготовки та проведення моніторингових досліджень якості освіти можна зобразити так.

Етапи підготовки та проведення моніторингового дослідження якості освіти

Аналіз результатів 

Збір та обробка результатів

Проведення дослідження

Розробка інструментарію

Цілепокладання та планування дослідження

 Який з етапів, на вашу думку, є найголовнішим?

Вправа «Точка зору». Продовжити речення: «Ми вважаємо, що найважчим етапом є підготовчий (практичний, аналітичний, технологічний), тому що...».

Отже, будуючи систему моніторингових досліджень, слід продумано підходити до кожного з етапів, оскільки від цього залежатиме результат досліджень, а звідси — й спектр заходів для корекції тієї чи іншої освітньої ділянки.

Уже йшлося про те, що наказом директора створюється відповідна група «Моніторингове дослідження», про яку теж ідеться в положенні.

Функції керівника групи:

• керує роботою групи „Моніторингові дослідження”;
• здійснює безпосередню підготовку до проведення моніторингу;
• контролює проведення групою моніторингового дослідження у вказані терміни, обробку результатів;
• бере участь в аналізі та інтерпретуванні результати дослідження;
• складає Програму моніторингових досліджень на навчальний рік;
• звітує перед директором за виконання Програми;
• несе відповідальність за нерозголошення отриманої інформації;
• оприлюднює результати моніторингових досліджень за погодженням директора школи.

Функції учасника групи:

• бере участь у підготовці до проведення моніторингу;
• безпосередньо здійснює проведення моніторингових досліджень;
• безпосередньо здійснює обробку отриманої інформації, узагальнює її та подає керівнику групи для її аналізу та інтерпретації;
• може брати участь у аналізі та інтерпретації узагальнених матеріалів дослідження;
• у своїй діяльності підпорядковується керівнику групи;
• несе відповідальність за нерозголошення отриманої інформації.

Керівником цільового моніторингового дослідження може бути заступник директора з НВР, заступник директора з ВР за погодженням з керівником групи та за згодою директора школи.

Отримані в результаті моніторингового дослідження дані обговорюємо під час засідань педагогічної ради, нарад при директорові, нарад при заступникові директора, засідань методичної ради та методичних комісій.

Постійними щорічними етапами роботи на весь період моніторингу є:

 • збирання інформації;

 • перетворення інформації в розроблену форму;

 • прийняття управлінського рішення (виробляються пропозиції та рекомендації, які створюють основу для подальшого вдосконалення роботи, педагогічного колективу або окремих суб’єктів моніторингових досліджень);

 • контроль за виконанням рішення.

Ефективність моніторингових досліджень особистісного розвитку школяра полягає в ґрунтовному аналізі діяльності, визначенні сильних та слабких ланок НВП, цілеспрямованій роботі з усунення недоліків та розробленні стратегії  як розвитку навчального закладу в цілому, так і розвитку кожного учня зокрема.

 Протягом нашого семінару звучала думка Девіда Озборна:. «Якщо не вимірювати результати, то не можна відрізнити успіх від поразки». Тож бажаємо вам бути успішними людьми, завжди знати свої сильні й слабкі сторони для прийняття важливих і дієвих рішень.