14 груд.2016
ОВОЛОДІННЯ ПЕДАГОГІЧНИМ ІНСТРУМЕНТАРІЄМ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ НА ЗАСАДАХ ЙОГО НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
Рейтинг користувача: 0 / 5
Управління освіти і науки
виконкому Криворізької міської ради
Комунальний заклад «Інноваційно-методичний центр»
Відділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради
Криворізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 68
ОВОЛОДІННЯ ПЕДАГОГІЧНИМ ІНСТРУМЕНТАРІЄМ ПРОВЕДЕННЯ МОНІТОРИНГУ
НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ
НА ЗАСАДАХ ЙОГО НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
Синичич В.В.,
заступник директора
з навчально-виховної роботи
Кривий Ріг-2016
ВСТУП
Моніторинг якості освіти вже став невід`ємною частиною навчального процесу. Ця система дає змогу вчителям творчо підходити до планування і проведення занять, сама організація яких стимулює учнів до систематичної навчальної роботи, збуджує інтерес до знань, допитливості, яка задовольняється успішним вирішенням проблемних питань, через пошук, спрямований учителем. [1,1-3]
Виходячи із сучасних вимог, які визначені Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти перед учителями з базових дисциплін стоять завдання сформувати в учнів ключові компетентності, які допоможуть їм досягти певного рівня соціалізації – навчитися у школі і поза школою успішно вирішувати питання особистого та суспільного життя, а також допомогти учням набути предметних компетентностей, які дадуть можливість індивідуалізувати теоретичні знання, сформувати позитивну мотивацію до пізнавальної діяльності. [2,42].
Впродовж останніх років у школі системно серед учнів 5,9-11 класів загальноосвітніх шкіл проводиться моніторинг, з метою оцінки спроможності учнів до опанування навчального матеріалу та виявлення тенденції у підвищенні успішності.
Реалізуючи завдання, вчителі мають змогу:
- визначити причини, що негативно впливають на рівень знань учнів ішляхи їх подолання;
- скласти програму регулювання та корекції рівня знань учнів 5-х, 9-10
- класів з базових дисциплін відповідно до вимог державних стандартів. Учасниками моніторингу є: адміністрація школи, голови МО, вчителі, учні. Інструментарій дослідження – діагностичні контрольні роботи, тести, анкети та ін..
Наприкінці вересня – початку жовтня педагогічні працівники школи проводять діагностичні контрольні роботи, тести. На основі аналізу цих тестів учителі-предметники для кожного класу складають на поточний навчальний рік план корекції знань із предмета, а класні керівники за результатами попереднього оцінювання оформляють моніторингову карту. [2,45].
Так, опрацювавши дані таблиць, заступник директора з навчально-виховної роботи виявляє найнижчий рівень знань на початку навчального року з певного предмету. За допомогою порівняльних діаграм визначили клас, у якому найнижчий рівень навчальних досягнень.
На основі цих даних адміністрація школи приймає рішення щодо здійснення перевірки стану викладання означеного предмету та класно-узагальнюючого контролю з залученням до визначеного раніше кола учасників психологічну службу . Даний моніторинг обов’язково передбачає здійснення поточного оцінювання, самооцінювання (зрізи знань на кінець І семестру). [3,8-9]
Методичне об’єднання вчителів розробляє рекомендації щодо підвищення якості навчання з предмета та визначає шляхи подолання недоліків. На занятті психолого-педагогічного семінару розробляється система заходів для підвищення інтересу учнів до предмету та пам’ятку «Рекомендації щодо форм і методів підвищення рівня навченості учнів та шляхи формування творчої особистості».
Проведена діагностика наприкінці навчального року засвідчує позитивні зміни рівня інтелектуального розвитку в тих учнів, з якими проводили корекційну роботу. За наслідками проведеної роботи адміністрація школи видає наказ «Про стан викладання, дотримання державних вимог до змісту та обсягу навчальних програм і рівня навчальних досягнень».
За результатами тематичного оцінювання, видно , на які навчальні теми варто звернути увагу під час повторення навчального матеріалу та надалі грамотно здійснювати корекцію знань. [2,44]
Як бачимо організація навчально-виховного процесу передбачає не шаблонну, не трафаретну побудову занять, а творчий підхід, постійний пошук більш вдалого поєднання методів і форм навчальної роботи. Тільки враховуючи конкретні умови можна спланувати свої дії так, щоб домогтись успіху,забезпечивши високу ефективність занять. Не слід забувати, що самі по собі форми і методи навчання, які б досконалими вони не були, успіху справи не вирішують. Вони лише інструмент, до якого потрібні вмілі руки майстра. Серед безлічі видів моніторингів нам, педагогам, хочеться зосередитися на моніторингу навченості, бо це те, що допомагає відслідковувати рівень навченості й відповідно з’ясувати прогалини в знаннях, уміннях, навичках школярів, спрямувати роботу на усунення недоліків у навчанні.
У такій роботі дуже важливо вчителю оволодіти інструментарієм проведення моніторингу. І саме якісні тести є важливим інструментом оцінювання якості знань і за умови грамотного їх складання та правильного використання тестування виявляє всі свої переваги як один з найдосконаліших способів діагностики знань.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ТЕСТІВ
Дидактичні можливості тестового контролю можуть бути реалізовані за умови виконання певних вимог до складання тесту (контрольного завдання, програми).
Валідність (англ. valid – дійсний, придатний, що має силу) – це придатність тесту для виміру саме тієї властивості, яку він оцінює. Валідність тесту дає відповідь на питання про те, що вимірює тест, чи відповідає він меті, для якої застосовується. Валідність тесту означає, що за його допомогою вимірюються саме ті знання, уміння та навички, які він призначений оцінювати. Валідність тесту визначають за трьома характеристиками:
· функціональність – дії студентів у процесі виконання тестів повинні відповідати за більшістю показників тим операціям, які ці контрольні завдання перевіряють;
· змістовність – для виконання тесту студент застосовує знання того навчального матеріалу, рівень засвоєння якого цей тест перевіряє;
· прогностичність – інформація, що одержана під час аналізу результатів виконання тесту, повинна містити достовірні показники для визначення змісту та прогнозування результатів наступної роботи.
Надійність тесту – це міра стійкості результатів, що впливає на точність виміру конкретної ознаки. Ця характеристика виявляється, насамперед, в одержанні однакових результатів після повторних вимірів. Ступінь надійності залежить від об'єктивності самого тесту, параметрів засобу вимірювання, стабільності ознаки, яку оцінюють. Іншими словами надійність контрольного завдання розуміють як ступінь точності визначення тої чи іншої ознаки, тобто виявлення, наскільки можна довіряти результатам конкретного тесту. Наприклад, тест можна вважати надійним, якщо в усіх випадках перевірки завдання чи його варіантів виявиться, що студенти під час розподілу за показниками успішності займають одні й ті ж місця. Надійність тесту залежить також від кількості тестових завдань. Вважають, що збільшення кількості контрольних завдань підвищує їхню надійність.
Репрезентативність (франц. representatif – показовий) – відповідність характеристик вибірки властивостям генеральної сукупності в цілому. У цьому випадку репрезентативна вибірка — це вибірка тестових питань, в якій їхня кількість представлена в тій же пропорції, що і навчальний матеріал в певній дисципліні. Тест репрезентативний тоді, коли використана під час його розробки вибірка обґрунтована та властиві їй характеристики досить рівномірно розподілені в генеральній сукупності.
Занадто мала кількість питань не дасть отримати повну характеристику знань студентів, а неправильний розподіл кількості питань за темами не дасть можливість отримати об’єктивну оцінку знань студентів. Для достовірної перевірки знань студентів необхідно створювати репрезентативні тести, тобто набір питань, що охоплює всю необхідну інформацію із конкретного фрагмента дисципліни: теми, навчального модуля, підсумкового контролю, вступного іспиту тощо.
То ж якими повинні бути тестові завдання, щоб стати засобом вимірювання, а не звичайним набором запитань і завдань. Тобто технологія конструювання тестових завдань передбачає дотримання низки правил ,необхідних для створення надійного, збалансованого інструмента оцінкиуспішності оволодіння визначеними навчальними досягненнями.
ü По-перше, зміст тестів повинен відповідати вимогам Державного стандарту.
ü По-друге, при складанні матриці тесту треба переконатися, що весь навчальний матеріал охоплений пропонованими завданнями. Таким чином фіксується вимога широти тесту, повного врахування перевірки знань,умінь і навичок з усіх розділів науки про мову.
ü По-третє, необхідно дотримуватися основних форм тестових завдань, а саме:
- Закритого типу з вибором правильної відповіді – однієї чи кількох серед запропонованих варіантів вибору;
- Відкритого типуяк форми, що не містить готової відповіді;
- На встановлення відповідностіміж елементами двох різних множин, що сприяють перевірці знань про їх зв’язки;
- На встановлення правильної послідовностідля того, щоб учень визначив правильну послідовність певних дій.
Таке розташування елементів найбільш ефективно забезпечує можливість реалізувати функцію контролю або навчання. Форматестових завданьнезмінна , тобто змінюватись може зміст.
Етапи конструювання тестів
1. Визначення мети тестування.
2. Визначення ресурсних можливостей розробників.
3. Добір змісту навчального матеріалу.
4. Конструювання технологічної матриці та її експертиза.
5. Вибір форматів та створення тестових завдань, їх експертиза. 6. Побудова вибірки для апробації завдань і тестів.
7. Компонування завдань для апробації.
8. Апробація тестових завдань.
9. Визначення та розрахунок показників якості тестових завдань. 10.Вибраковка завдань і формування тесту.
11.Апробація тесту.
12.Визначення та розрахунок показників якості тесту. 13.Побудова кінцевого варіанту тесту.
14.Стандартизація тесту.
15.Нормування тесту.
16.Забезпечення тесту.
Створення тестів починається із визначення мети тестування. Звичайно, для тестів, які ви маєте намір використовувати для порівняння результатів між кількома класами в одному освітньому закладі та тестами, призначеними для підсумкової атестації учнів, існує значна відмінність. Етапи розробки тестів для різноманітних цілей використання мають бути різними. З точки зору вимірювання
Також рекомендується включати завдання текстового характеру,адже робота з текстом дає змогу глибше розв'язати проблеми внутрішньопредметних зв'язків, показувати функціонування мовних одиниць усіх рівнів, проводити спостереження за відповідними мовними явищами, реалізовувати мовленнєвий, мовний та соціокультурний компоненти нового змісту навчання української мови.
Враховування профільності є невід’ємною складовою оцінки успішності оволодіння визначеними навчальними досягненнями.
Пам’ятка для складання тестів
- Завдання має бути сформульоване не у формі питання, а у формі твердження грамотно, коротко, чітко, ясно, без повторів, малозрозумілих слів і символів.
- Зміст завдання виражається короткою, гранично простою синтаксичноюконструкцією, без повторів і подвійних заперечень.
- У тестовому завданні не повинні відображатися суб'єктивна думка або розуміння окремого автора.
- У тексті тестового завдання не повинно бути ненавмисних підказок і сленгу.
- Орієнтовано на виконання одного тестового завдання відводиться мінімум 1 хвилина, а максимум — не більше 5 хвилин. В цілому оптимальним часом для виконання тесту слід рахувати час від початку процедури тестування до моменту настання стомлення (в середньому цей час складає 40 - 50 хвилин).
- Не рекомендується включати в тестові завдання дискусійні питання і відповіді; завдання, що мають громіздкі формулювання. Варіанти відповідей мають бути короткими, мати приблизно однакову довжину.
- Тестове завдання складається так, щоб ні його основний текст, ні варіанти відповідей не були «ключем» для інших завдань. При складанні групи завдань, що відносяться до одного тексту, графіка, схеми, необхідно забезпечити незалежність завдань один від одного, щоб правильність виконання одного завдання не залежала від правильності виконання іншого.
Тестовий контроль сприяє розвитку логічного мислення учнів, вмінню співставляти, конкретизувати, виділяти суттєву інформацію щодо обраної теми, формуванню адекватної самооцінки, підвищенню рівня самостійності учнів, спонукає до творчого процесу учнів з високим рівнем знань, розвиває зорову пам’ять, вміння чітко та лаконічно формулювати відповідь.
Використання тестування дає можливість вчителю об’єктивно та швидко оцінити знання учнів.
Отже,тестові завдання мають суттєві переваги над іншими формами контролю: вони високотехнологічні, можуть розроблятися, проводитися й перевірятися з використанням комп’ютерної техніки, потребують невеликих часових ресурсів для проведення та перевірки, порівняно нескладні в проведенні. З психологічної точки зору – однакові вимоги для всіх і мінімумемоційного стресу!
При складанні тестів моніторингу необхідно розуміти суттєву різницю між контрольною роботою і моніторингом навченості учнів. Контрольні роботи ми проводимо з метою перевірки навчальних знань, умінь і навичок, отриманих учнями протягом вивчення тієї чи іншої теми.
Моніторинг же допомагає відстежити рівень навченості учнів, виявити прогалини в знаннях, спрямувати роботу на усунення цих прогалин, тобто з метою допомогти за певний період часу.
Потреба в моніторинговій інформації може існувати тільки тоді, коли вона стає корисною не тільки для адміністрації, педагогів, а й для самих учнів.
Дуже важливо при цьому домогтись усвідомлення кожним учнем причин виникнення помилок, зрозуміти чому було обрано саме цю відповідь, у чому учень помилявся, яких знань йому не вистачило для правильного виконання тексту.
З цією метою для учнів пропоную карту самоконтролю досягнень. Цю карту вони заповнювали ще у початковій школі і в 5 класі продовжують цю роботу.
Виявивши власні прогалини у навчанні та скоригувавши роботу над недоліками учні ціленаправлено працюють над усуненням прогалин навченості з того чи іншого розділу науки про мову.
Отже, системний моніторинг (тобто рефлексія як з боку учителя так і учня) дає змогу отримати точну й обєктивну інформацію про рівень готовності до сприйняття наступного навчального матеріалу, також про тенденції змін дивергентного розвитку учнів протягом усього часу їх навчання в школі.
Деякі загальні помилки
складання змісту тестових завдань
1. Завдання тесту не відповідають цілям тестування.
2. Недостатня кількість завдань, що охоплює зміст дисципліни або теми, яку перевіряють тести.
3. Неякісний тест, граматична невідповідність між умовою та варіантами відповідей, нечіткість формулювання, що впливають на якість виконання завдання.
4. Підбір завдань та використання тестів без урахування їхньої складності.
5. Неповно подано зміст тестового завдання.
6. Відсутність інструкцій або їхня двозначність, що знижує предметну чистоту
змісту завдання, створює перешкоди для його розуміння учнями.
7. Частина варіантів відповіді вичерпує всі можливі варіанти, що вимагає введення пунктів «усі відповіді правильні», «усі відповіді невірні» або «нічого з вищезазначеного», які трактуються як логічні підказки.
8. Надмірність інформації в тексті завдання, багатослівність відповідей-дистракторів, що об’єктивно заважає учневі сприйняти й зрозуміти суть завдання в умовах психологічної напруги.
9. Переважне застосування питальної форми основної частини завдання.
10. Використання дистрактора, що «не працює». Якщо частота вибору дистрактора дорівнює нулю, тобто дистрактор ніхто з учнів не обрав жодного разу, то це засвідчує його «неправильність». Якість тестового завдання підвищиться за умови заміни такого дистрактора.
11. Залучення до правильної відповіді слів чи виразів з умови, що підвищує ймовірність відгадування учнями правильної відповіді.
12. Подання правильної відповіді у найдовшому та найбільш деталізованому формулюванні, тобто допущення стилістичної неоднорідності варіантів відповідей або нелогічного порядку цих варіантів.
13. Одноманітність побудови завдань; зорієнтованість на контроль знань несуттєвих, другорядних фактів, явищ, понять тощо.
14. Цифрові показники подані безсистемно (не в єдиному форматі).
15. Формулювання умов тестового завдання складне, заплутане для розуміння.
16. Допущено помилки у «ключах» для перевірки тесту.
17. Невідповідність завдання часові для його успішного виконання учнями.
Отже, використання порівняно нової й сучасної освітньої технології - тестів активізує пізнавальну діяльність школярів, сприяє розвитку в них уміння концентруватися, робити правильний вибір, усувати неточності й неповноту у формулюванні певних тверджень. А найголовніше – саме за їхньою допомогою процес перевірки навчальних досягнень учнів (рівень їхніх знань з предмета, сформованість у них відповідних умінь і навичок) значно об’єктивується й убезпечується від суб’єктивної думки вчителя або іншого перевіряльника, забезпечують для кожного з учасників освітнього процесу реально рівні умови під час контролю результатів навчання, що дозволять об'єктивно перевірити рівень знань та сформованих навичок на кожному етапі засвоєння матеріалу та спланувати подальшу роботу з метою отримання
прогнозованого результату. Ці переваги тестів над іншими формами контролю є найсуттєвішою, оскільки й учні, і їхні батьки, і керівники навчальних закладів між усіма іншими вимогами до оцінювання на перше місце ставлять саме його об’єктивність.
прогнозованого результату. Ці переваги тестів над іншими формами контролю є найсуттєвішою, оскільки й учні, і їхні батьки, і керівники навчальних закладів між усіма іншими вимогами до оцінювання на перше місце ставлять саме його об’єктивність.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Гриб С. Організація моніторингових досліджень у школі.-К.: Школа.-2012.-№1(73)-С.8-9
2. Казначей І. Технологія організації і проведення моніторингу якості освіти в школі.-К.:Школа.-2008.-№3(27).-С.42-45
3. Коваленко В. Лекційно-практична система в дії.-К.:Радянська школа.-1988.-№7.-С.1-3
4. Конструювання тестів. Курс лекцій: навч. посіб. / Л.О. Кухар, В.П. Сергієнко. – Луцьк, 2010. – 182 с.
5.Методичні рекомендації зі складання тестових завдань / В.П. Сергієнко, Л.О. Кухар. – К., НПУ, 2011. – 41 с.
Додаток 1
Пояснювальна записка для перевірки тестових робіт з української мови
Текст призначений для проведення моніторингової роботи з української мови у 5-8 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Моніторингова робота визначає рівень знань, умінь інавичок учнів 8класу звивчених тем зукраїнської мови занавчання в І семестрі.
Кожен варіант підсумкової контрольної роботи складається із8завдань трьох типів, які відрізняються заскладністю.
У завданнях першого типу (1–6), що відповідають початковому і середньому рівням навчальних досягнень учнів, необхідно зазначити лише одну правильну відповідь із чотирьох запропонованих, позначивши хрестиком ту літеру в таблиці, якій відповідає правильний варіант. За кожну правильну відповідь учень максимально отримує 1 бал.
Завдання другого типу (7)відповідає середньому і достатньому рівням навчальних досягнень і дозволяє перевірити не тільки теоретичні знання, а й практичні навички учнів; складається із двох компонентів:
пунктуаційне оформлення речення, синтаксичний розбір;
визначення частин мови.
За правильне виконання завдань другого типу (7) учень може отримати 2 бали (по 1 балу за кожний компонент).
Відповідь на запитання другого типу учні оформлюють більш розширено. Завдання третього типу (8) відповідає достатньому і високому рівням навчальних досягнень учнів і є творчим. Учні мають написати твір-роздум на певну тему.
Написаний учнем твір-роздум має відображати сформованість програмових знань з української мови, уміння аргументовано доводити власну думку, розвиток самостійного і критичного мислення. Під час оцінювання слід ураховувати повноту розкриття теми; логічну послідовність викладу думок (наведення тези, аргументів, висновку); структурну цілісність та стильову єдність тексту; переконливість наведених аргументів в основній частині твору; точність, зрозумілість думки, адекватність її мовному оформленню; образне мислення.
Максимальна кількість балів за творче завдання — 4.
Пропонуємо таку модель оцінювання (в основному відповідає чотирьом рівням навчальних досягнень учнів: «4» — «10»–«12»; «3» — «7»–«9»; «2» — «4»–«6»; «1» — «1»–«3»).
Критерії оцінювання за мовленнєве оформлення
|
Орфографічна іпунктуаційна грамотність |
0–1 |
2–3 |
4–5 |
і більше |
|
Лексична, граматична, стилістична грамотність (кількість помилок |
1–2 |
3–4 |
5–6 |
7 ібільше |
|
Бали |
«4» |
«3» |
«3» |
«1» |
Критерії оцінювання за зміст творчої роботи
|
Характеристика змісту виконаної роботи |
Бали |
|
Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання, аналізує |
«4» |
|
Учень створює послідовний, повний текст, аналізує різні погляди на проблему, дотримується структури твору-роздуму, добирає аргументи на користь тієї чи іншої позиції, робить узагальнення. Але припускається окремих недоліків (здебільшого відсутність особистісної позиції, належної аргументації) |
«3» |
|
Робота в цілому є завершеною, тема значною мірою розкрита, але мають місце недоліки: поверхове висвітлення теми, відсутність самостійних суджень, переконливих аргументів, порушення послідовності викладу думок; не завжди є вдалим добір слів |
«2» |
|
Висловлювання не є завершеним текстом, порушено логічність і послідовність викладу думок, не розрізнено основну і другорядну інформацію; бідність і одноманітність лексичної і граматичної будови |
«1» |
За творчу роботу виставляється одна оцінка. До балу за змістовий компонент додає-ться бал за мовленнєве оформлення, і ця сумма ділиться на два.
Орфографічні та пунктуаційні помилки обраховують разом і оцінюють однаково.
Лексичні, граматичні, стилістичні помилки обраховують разом і оцінюють однаково.
Помилки в слові, яке повторюється кілька разів, вважають однією помилкою.
Помилки на те саме правило, але в різних словах та різних реченнях вважають різними помилками.
Орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, вивчення яких не передбачено для 8 класу за шкільною програмою, виправляють, але не враховують.
Творче завдання має бути оформлено охайно. Учні можуть на чернетці скласти план твору-роздуму, але не переносити його в зошит для підсумкової контрольної роботи. За наявності великої кількості виправлень оцінка знижується на один бал.
Учитель має право на свій розсуд внести певні корективи до змісту завдань, замінивши деякі завдання.
Усі потрібні додаткові записи учні нотують у чернетці, яку не здають після завершення контрольної роботи.
На проведення підсумкової контрольної роботи відводиться 1 урок (45 хвилин). На початку підсумкової контрольної роботи у 8 класі рекомендовано відвести певний час на коментар учителя щодо заповнення таблиць-відповідей, оформлення роботи, розподілу часу на виконання завдань різного типу.
Максимальна кількість балів за правильно виконану контрольну роботу — 12.
Система нарахування балів за правильно виконані завдання є такою.
|
Номер завдання |
12 |
11 |
10 |
… |
Усього |
|
Максима льна кількість балів |
1 |
1 |
1 |
1 |
12 |
Моніторингова робота з української мови для7 класу за І семестр
1 варіант
1.Яка з наведених ознак непритаманна офіційно-діловому стилю?
А уживання слів лише в прямому значенні;
Б точність, логічність, стислість;
В використання усталених мовних зворотів;
Г використання художньо-виражальних засобів.
2. Якою частиною мови є виділене в реченні слово?
Ми йдемо в майбутнє, озираючись на минуле.
А прикметником;
Б іменником;
В займенником;
Г прислівником.
3.У якому рядку всі дієслова та його форми належать до одного часу?
А буду співати, наполягаючи, недопрацьована;
Б спланований, пропав, прочитавши;
В співаючи, усміхнувся, дякує;
Г милувалася, знаю, розмовляючи.
4. Виберіть серед форм дієслова дієприкметники.
А граючи, дивлячись, не оглядаючись;
Б записаний, зігрітий, намальована;
В виявила, пишеш, майструє;
Г сконцентровано, виконано, усунено.
5. У якому рядку всі дієприкметники стоять в одному відмінку?
А освітленою, керуючою, осяяні;
Б підписаному, літаючим, у зігрітому;
В критого, освітленого, намальованого;
Г знайдену, у збудованому, вимиті.
7. Розставте розділові знаки в реченні, підкресліть члени речення. Виконайте морфологічний розбір виділеного слова.
Скелі облиті світлим сонцем почали темніти (М. Коцюбинський).
8. Напишіть твір-мініатюру на тему: «Що означає — бути сучасним?»
Додаток 2
Моніторингова робота з української мови для 7 класу за І семестр
2 варіант
1. У якому стилі мовлення передбачено використання термінів?
А художньому;
Б науковому;
В розмовному;
Г публіцистичному.
2. Яку синтаксичну роль виконує інфінітив у реченні?
Нам дали наказ виступати.
А підмета;
Б присудка;
В означення;
Г обставини.
3. Лише дієслова І дієвідміни наведено в рядку:
А стерегти, жити, читати;
Б лежати, ревіти, казати;
В співати, варити, солити;
Г випікати, садити, пізнавати
4. У якому рядку всі дієслова належать до одного виду?
А зробила, мудрує, заходить;
Б передплатити, виходжу, здійсни;
В допікають, зеленіє, намалював;
Г згадаймо, потекло, переказали.
5.У якому рядку наведено дієприкметники?
А створено, вибито, замінено;
Б створюючи, вибиваючи, замінивши;
В створений, вибитий, замінений;
Г створення, вибивання, заміна.
7. Розставте розділові знаки в реченні, підкресліть члени речення. Виконайте морфологічний розбір виділеного слова.
В густому повітрі насиченому тліном і випарами ґрунту ясно й чисто горять берези (Є. Гуцало).
8. Напишіть твір-мініатюру за поданим прислів’ям: «Книга вчить, як на світі жить».
Моніторингова робота з української мови для 6 класу І семестр
1 варіант
1. Загальновживаними є всі слова в рядку:
А монітор, рампа, програма;
Б дифузія, атом, ластівка;
В сестра, школа, береза;
Г будівництво, септакорд, тюльпан.
2. Правильно утворено форму кличного відмінка в усіх іменниках у рядку:
А мамо, сину, природо;
Б земле, подруже, пану;
В хлопцю, Юріє, Наталію;
Г брате, Степане, крає.
3. Іменником виражено присудок у реченні в рядку:
А Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л. Костенко).
Б Посієш вчасно — уродить рясно (Народна творчість).
В Вишневий стяг зоря зняла над синім гаєм (В. Сосюра).
Г Біжить вода і сріблом ллється… (О. Маковей).
4. Літеру и замість пропусків слід писати в усіх словах у рядку:
А д..аграма, б..нт, тер..торія;
Б к..шлак, пр..оритет, граф..н;
В з..гзаг, к..парис, д..зель;
Г акс..ома, р..торика, ор..ол.
5. Яким способом утворено слова:
1. переклад А префіксальним;
2. розмір Б складанням основ;
3. вибір В переходу з однієї частини мови в іншу;
Г безафіксним
6. Провідміняйте слово пролісок. Зробіть його словотвірний розбір.
7. Виконайте морфологічний розбір виділеного слова. До слова «життя» доберіть два спільнокореневі.
Нове життя нового прагне слова (Максим Рильський).
8. Напишіть твір-мініатюру за поданим висловом: «Українська пісня — душа народу».