14 груд.2016

Створення системи проекту

Posted in Опорна школа з питань моніторингу

Рейтинг користувача: 0 / 5

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Управління освіти і науки

виконкому Криворізької міської ради

Комунальний заклад «Інноваційно-методичний центр»

Відділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради

Криворізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 68

 

СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ОСОБИСТІСНОГО  РОЗВИТКУ УЧНІВ

(проект)

   Синичич В.В.,

заступник директора

з навчально-виховної роботи

Кривий Ріг-2016

 

ВСТУП

У 2013 році в КЗШ № 68 закінчено експериментальне дослідження щодо створення інноваційного навчального закладу «Школа розвитку» і розпочато активне використання  системного діагностування як освітнього процесу, так і розвитку кожного учня. В навчальному закладі відбувся перехід організації навчально-виховної, управлінської, методичної, адміністративно-господарської роботи на діагностичну основу.  За цей час впроваджено діагностично-проектувальний комплекс «Універсал», проведено експертну оцінку результативності освоєння загальноосвітніх програм учнями за різними показниками, розроблена й впроваджена Комплексно-цільова програма «Моніторинг якості освіти», школа призначена опорним навчальним закладом з питань моніторингу якості освіти.

Якість освіти визначається сукупністю показників, що характеризують різні аспекти навчальної діяльності освітнього закладу: зміст освіти, форми й методи навчання, матеріально - технічна база, кадровий склад, які забезпечують розвиток компетенцій учнів. Для ефективного керування якістю освіти необхідно мати систему організації збору, обробки, збереження й поширення інформації про діяльність освітнього закладу, що забезпечує безупинне спостереження за станом освітньої  системи й прогнозування  її розвитку. На сьогоднішній день можна констатувати, що в закладі завершена побудова системного моніторингу якості освітнього процесу, створений аналітичний центр, розроблене інформаційне забезпечення для проведення моніторингових досліджень. На основі даних системного моніторингу була розроблена Програма розвитку загальноосвітньої щколи № 68 як закладу розвитку творчої особистості та система моніторингових досліджень якості освітньої діяльності учнів як засіб діагностичного управління навчальним процесом.

Проект «Моніторинг якості освіти», що впроваджується в КЗШ  № 68, має визначені практичні наробки в створенні системи педагогічного моніторингу й механізмів реалізації ідеї особистісно-орієнтованої освіти:

  • створене ціннісно-мотиваційне поле для реалізації ідеї моніторингу якості освіти;
  • відпрацьована технологія моніторингу якості освіти на рівні навчального закладу;
  • впроваджені основні блоки інформаційного забезпечення моніторингу якості освіти;
  • відпрацьована процедура одержання діагностичної інформації про результати навченості, стані здоров'я учнів, професіоналізму педагогічних і керівних кадрів,
  • щорічно збираються й аналізуються відомості про стан якості основних видів діяльності й результати роботи як у цілому по школі, так і в окремих методичних підрозділах, класах;
  • здійснюється аналіз результатів впливу інноваційних процесів, що відбуваються в школі, на якість освіти;
  • створений банк даних за результатами моніторингових досліджень якості освіти. Банк даних особистісного розвитку учнів, який створюється за допомогою діагностично-проектувального комплексу «Універсал», зібрано з даних про кожного учня впродовж його навчання в школі з наявною динамікою змін;
  • відслідковується динаміка  особистісних досягнень педагогічних працівників учнів;
  • напрацювання школи з питань впровадження моніторингу якості освіти презентуються на міських, обласних семінарах, конференціях.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Моніторингове дослідження є одним з найефективніших способів підвищення ефективності загальноосвітнього навчального закладу.

Популярність моніторингу як засобу дослідження та оцінювання будь-якого об’єкта зростає у всьому світі з року в рік. Відповідно, виникає необхідність формування готовності вчителів до здійснення моніторингових досліджень [ Приходько В.М. Впровадження моніторингу якості освіти у загальноосвітніх закладах Запорізької області - Запоріжжя, 2006. – 52с.].

Освітній моніторинг – це система збору, зберігання, обробки та поширення інформації про діяльність освітньої системи, яка забезпечує систематичне відстеження ії стану, прогнозування розвитку й розробка корекційних заходів щодо вдосконалення. Найважливішим для управління якістю освіти в навчальному закладі є моніторинг навчальних досягнень.

Метою моніторингу є створення певних інформаційних умов про якісні та кількісні зміни, що відбуваються у ній під впливом різних факторів, створення умов для виявлення, розвитку й підтримки здібної та обдарованої молоді, ії підготовки до дослідницької та наукової діяльності [Приходько В.М. Парадигми моніторингу якості освіти і педагогічного процесу узапитаннях і відповідях) В.М. Приходько. – Харків: основа, 2010. – 192с.].

Освітня модель повинна  будуватися так, щоб вибір змісту і технології навчання здійснювався учнями, виходячи з їх індивідуально-психологічних і особистісних властивостей, але в широко відомих рамках вимог соціуму.

Задача навчального закладу з позицій керування якістю освіти складається в якісному задоволенні потреб як суспільства в цілому, так і окремих його громадян - учнів.

Пріоритетним напрямком освітнього моніторингу на рівні навчального закладу варто вважати вплив процесу навчання і виховання на особистість учня.

Мета керування освітньою системою (системоутворюючий фактор)  - розвиток особистості учня; умова реалізації мети - розвиток особистості, творчість кожного педагога.

Система моніторингу повинна містити в собі конкретний набір тестових інструментів і систему реєстрації прогресу  суб'єктів освітньої системи для збору й аналізу інформації з таких напрямків:

q  індикація довгострокових (навчальних) ліній з конкретними проміжними і конкретними цілями для різних галузей педагогічного процесу;

q  індикація стандартів для оцінки прогресу;

q  рівень рішення освітніх задач;

q  динаміка розвитку учня порівняно з попередніми перевірками;

q  динаміка розвитку учня порівняно з учнями своєї групи;

q  розробка чинників для вдосконалення роботи вчителя;

q  особливості розвитку учня.

Програма проекту “Створення моніторингу якості освіти” розроблена на підставі Державних національних програм “Освіта”(Україна ХХІ століття), “Вчитель”, Закону України “Про освіту”, Програми інформатизації освіти Дніпропетровської області.


Мета та завдання проекту

 

Мета:   Застосовування педагогічного моніторингу для підвищення рівня особистісного розвитку учнів шляхом постійного аналізу результатів навчально-виховної діяльності та цілеспрямованого коригування.

 

Завдання:

  • Розробити методику проведення моніторингу успішності та якості навчання та технологію обробки результатів.
  • Розробити модель моніторингу якості шкільної освіти.
  • Визначити графік моніторингового дослідження.
  • Створити координаційну раду для відслідковування динаміки особистісного зростання учнів.
  • Навчити педагогічні кадри управлінню на основі моніторингу.
  • Сприяти підвищенню мотивації навчання.

 

Програма передбачає створення механізму комплексного системного аналізу освітнього процесу, який має забезпечити керування якістю освіти як на рівні проектування освітнього процесу, з урахуванням всіх його особливостей, так і на рівні регулювання управлінських впливів в ході функціонування освітньої системи на основі аналізу даних, які отримані по каналу зворотного зв‘язку. Інформаційне забезпечення освітнього моніторингу повинне містити систему індикації даних про функціонування  таких складових освітньої системи:

  • освітнього процесу;
  • організації наукових досліджень;
  • професійної підготовки педагогічного колективу;
  • керування освітнім процесом.

Цільове призначення результатів: вони повинні стати основою при доборі змісту освіти, форм, методів і засобів навчально-виховного процесу.

Склад освітнього моніторингу є педагогічною інтерпретацією інформації про діяльність педагогічної системи:

Джерело інформації - об'єкт спостереження - дитина
 

 

 

Характер інформації: інформація про функціональний стан учнів, їхньої працездатності, стан інтелектуальної й емоційно-вольової сфери.

Гіпотеза дослідження: освітній моніторинг ефективно впливає на якість освіти,  якщо:

  • формуються інтегровані критерії, що встановлюють ступінь відповідності вимогам державного освітнього стандарту і визначені їх якісні і кількісні складові;
  • виявлені й обґрунтовані методи спостереження і установлення фактичного стану об'єкта моніторингу;
  • здійснюється психологічна і педагогічна діагностика протягом  усього періоду освоєння учнями освітньої програми.

Очікувані прогнозовані результати

На рівні учнів:самовдосконалення, самореалізація, рефлексія особистості.
На рівні педагогів:озброєння навичками організації моніторингуначальних досягнень школярів, сформувати вміння використовувати ІКТ для обробки результатів моніторингу.

На рівні школи:одержання порівняльного аналізу результатів моніторингу та їх співставлення з програмовими показниками, з результатами ЗНО,

  • виявлення причин, що гальмують розвиток якості освіти з базових предметі
  • розробка та запровадження корекційних програм у навчальний процес, вдосконалення управління навчально-виховним процесом.  

Принципи створення системи освітнього моніторингу:

  • Принцип науковості;
  • Принцип системності;
  • Принцип демократичності;
  • Принцип наукової обґрунтованості діагностичних методик.
  • Принцип ненанесення ущерба
  • Принцип об‘єктивності висновків.
  • Принцип ефективності рекомендацій.

Напрями діяльності: 

  • Розробка і запровадження стандартів та показників якості освітнього процесу.
  • Створення системи соціодіагностики
  • Створення системи педагогічного моніторингу
  • Створення системи психологічного моніторингу
  • Створення системи валеологічного моніторингу та створення здоров’язберігаючого середовища в освітньому закладі
  • Діяльність педагогічного колективу по засвоєнню інноваційної освітньої технології.
  • Створення системи моніторингу науково-експериментальної діяльності педагогічного колективу.
  • Створення системи моніторингу забезпеченості освітнього процесу.

Можливі негативні наслідки реалізації проекту:

  • Відсутність інтересу й мотивації педагогічних колективів до ідеї самоекспертизи діяльності освітнього закладу;
  • формальний підхід учасників до підготовки проекту і його здійснення;
  • порушення цілісності  внутрішкільного дослідження через нескоординованість дії.

 

До способів компенсації можливих негативних наслідків можна віднести наступні управлінські дії:

q  Організація узгоджувальних заходів щодо розв´язування професійних утруднень в ході реалізації  проекту, проведення практикумів, тренінгів стосовно оволодіння технологією проведення моніторингових процедур .

q  Оцінка результативності впливу умов, створюваних для розвитку проекту.

q  Координація дій із методистами КЗ «ІМЦ», ученими й співробітниками ДОІППО, Криворізького педагогічного інституту, відповідальними за діяльність опорних шкіл з питань моніторингу інших районів міста Кривого Рогу..

Достовірність результатів

Достовірність результатів забезпечується використанням науково-обгрунтованих методик дослідження та комп¢ютерною обробкою результатів дослідження за допомогою математичних та статистичних методів. Планується ретельна підготовка учнів та співробітників до тестування, анкетування, комп¢ютерної діагностики.

Запорукою достовірності результатів є динамічне послідовне вивчення системоутворюючих факторів, розробка критеріїв, систематичний порівняльний  аналіз експериментальних даних.

База дослідження

Криворізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 68.

Дослідженням планується щорічно охопити дітей – 650, співробітників – 45, батьків – 650.

Результати контролю (контрольних заходів) є основою для оцінювання навчальних досягнень учнів.При цьому враховуються як кількісні так і якісні показники. Кількісні фіксуються в балах, якісні – в оцінних судженнях.
Складові моніторингу: збір інформації, зберігання інформації, обробка інформації, аналіз інформації, корекційні заходи.
Інструментарій:тестові контрольні заміри за завданнями адміністрації школи (стартова, проміжна, заключна),анкетування учнів за анкетами діагностично-проектувального комплексу «Універсал»,узагальнюючі  таблиці, діаграми.

Характеристика проекту: довготривалий, внутрішній, практико-орієнтований.

Координаційна рада:

Голова - Камлик Л.Я., директор КЗШ № 68

Заступник голови – Синичич В.В., заступник директора з НВР КЗШ № 68

Секретар – Петричкевич Н.Я., учитель початкових класів КЗШ № 68

Члени ради:

Майорова О.С., учитель фізики КЗШ № 68, керівник моніторингової лабораторії;

Морозова Л.А., заступник директора з НВР, відповідальна за моніторингові відстеження;

Білоусова А.М., заступник директора з ВР, відповідальна за моніторингові відстеження з виховної роботи;

Кучерук О.С., практичний психолог КЗШ № 68, відповідальна за створення й обробку інструментарію для моніторингу особистісного розвитку учнів;

Короленко Т.В., учитель біології КЗШ № 68, відповідальна за створення й обробку інструментарію для моніторингу з природничих наук;

Герун М.І., учитель математики КЗШ № 68, відповідальна за створення й обробку інструментарію з моніторингу навченості математичним наукам;

Горшкова Т.І., учитель української мови та літератури КЗШ № 68, відповідальна за створення й обробку інструментарію з навченості гуманітарним наукам.

Гребенщикова Л.П., консультант, методист комунального закладу «Інноваційно-методичний центр»;

Лавренко Л.І., методист комунального закладу «Інноваційно-методичний центр».

 

ВИМІРЮВАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

Показник №1

Індивідуальна траєкторія розвитку учня: Для проведення цієї роботи вчителю необхідно знати цілісну структурно-компонентну модель чотирьох взаємопов’язаних між собою технологічних модулів у програмі діагностично-проектувального комплексу «Універсал»: «Програмування», «Моделювання», «Планування», «Творення», що знаходяться в системі діагностично-проектувального комплексу «Універсал». Увесь процес моделювання особистісно зорієнтованого змісту у навчальних проектах, планування реалізації проектів, творення особистісно розвивального змісту для учнів конкретного класного колективу проводиться поетапно:

  1. у технологічному модулі «Програмування» знаходиться банк навчальних програм для використання їх у цілісній системі проектування особистісно розвивального змісту; банк можна доповнювати самостійно іншими програмами, в тому числі й авторськими;
  2. відбір найбільш ефективних навчальних програм або їх розділів проводиться вчителем у технологічному  модулі «Моделювання»; пошук ефективних програм для організації та проведення навчально-виховної роботи з конкретним класним колективом учитель проводить за рахунок проектування цілей і завдань навчальної програми, що визначені автором на конкретні психолого-педагогічні задачі особистісного розвитку учнів класного колективу, що визначені на основі комплексної діагностики та аналізу розвитку учнів класу;
  3. навчально-виховний зміст найбільш ефективних навчальних програм, після визначення їх ефективними, вчитель у технологічному модулі «Моделювання» переносить на поле проектування навчального проекту для створення особистісно розвивального змісту у навчальному проекті для конкретного класного колективу.

          Особистісно розвивальний зміст проекту створюється вчителем за рахунок процесу проектування предметно зорієнтованого змісту навчального програми на конкретні задачі особистісного розвитку учнів класного колективу.

Колективна траєкторія навченості:коефіцієнт засвоєння навчальної інформації=(сума балів×100%)/(вищий бал×кількість учнів); середній рівень компетентності=(загальна сума балів)/(кількість дітей, які виконували роботу);

Ступінь навченості=(АX+БУ+СZ)/(n×р), де: А=1, Б=0,64, С=0,36

Х – кількість учнів на 10-12

У – кількість учнів на 7-9

Z – кількість учнів на 4-6

n-загальна кількість учнів

р-кількість предметів

Підсумки: 0-44%-критичний, 45-49-низький, 50-74%-допустимий,75% і вище-оптимальний 

Показник №2

Співставлення результатів стартової контрольної роботи з річним балом у попередньому класі,  співставлення проміжної контрольної роботи з балом за І семестр, співставлення заключної контрольної роботи з річним балом.


Показник №3

За результатами трьох тестових контрольних робіт виведення відсотка успішності (4-12), виведення якості знань (7-12) та співставлення з результатами річного оцінювання, результатами ЗНО


Показник №4

Виведення середнього бала з предмета за результатами трьох тестових контрольних робіт, співставлення з середнім балом за рік, співставлення із середнім балом ЗНО.   

ПЛАН РОБОТИ МЕТОДИЧНОЇ РАДИ

НАД РЕАЛІЗАЦІЄЮ ЗАВДАНЬ ПРОЕКТУ

 

Термін роботи над проектом: вересень 2014 р. – червень 2017 р.

 

Етапи 
моніторингу 

Зміст заходів

Відпові-дальний

Термін реалізації 

Форма узагальнення

Нормативно-установчий 

Нормативно-установчий 

1.Вивчення літератури з означеної проблеми.

2 Розробка проекту та моделі шкільного моніторингу.

3. Визначення мети та завдань.4.Визначення вимірювального інструментарію

5.Складання тестових контрольних замірів. максимально наближених до програм ЗНО 

 

  

Червень –вересень 2015 р. 

Проект, модель, наказ, тестові контро льні заміри

Аналітико-діагностич ний 

1.Класно-узагальнюючий контроль у 5 класі 
2.Проведення тестових контрольних робіт:

-Стартова з української мови в 2-11 класах

-Стартова з англійської мови в 4, 5,10-11 класах

-стартова з математики у 2-6 класах, з алгебри та геометрії в 8-11 класах;

-стартова з історії України в 10-11 класах
4.Проміжна з української мови в 2-11 класах

-проміжна з англійської мови в 4, 5,10-11 класах

-проміжна з математики у 2-6 класах, з алгебри та геометрії в 8-11 класах;

-проміжна з історії України в 10-11 класах

5. Проведення заключних контрольних замірів аналогічно проміжній.
6.Визначення інших предметів для моніторингу відповідно до проблемних напрямків у навчально-виховному процесі.

7.Збір і опрацювання інформації.

8.Кількісна і якісна характеристика отриманих даних. Педагогічні висновки після кожного етапу написаних контрольних замірів.

9. Діагностика учнів за тестами ДПК «Універсал»

  

Вересень 2015

Вересень2015

Грудень, 2015

Квітень. 2016

Квітень. 2016

Травень, 2016

Жовтень,

2015

Квітень,  2016

Наказ

Аклітичний звіт

Нарада при диреторові

Педрада

Наказ 



Діаграми

таблиці 

Прогностично-діяльнісний 

Прогнозування розвитку об’єкту дослідження

Розробка плану корекційних дій

Навчання педагогічного колективу корекційним діям

Корекція педагогічного процесу

Координаційна рада 


Вересень-грудень 2016 р

Корекційні програми 

Підсумково- управлінський

Аналіз результатів здійсненої роботи

Співвідношення отриманих результатів з нормативними показниками

Визначення ефективності проведеної роботи та прийняття управлінських рішень 


Адміністрація школи 

Січень-лютий 2017 року 


Корекційні програми 

педрада 
       



 

АЛГОРИТМ РОБОТИ МЕТОДИЧНОЇ РАДИ

НАД РЕАЛІЗАЦІЄЮ ЗАВДАНЬ ПРОЕКТУ

 

І. Підготовчий етап (вересень 2014 р. – серпень 2015 р.)

  • Вивчення теоретичних основ проблеми, обґрунтування актуальності впровадження роботи над проектом, визначення процедури мотивації учасників моніторингових досліджень.
  • Створення моделі моніторингового дослідження, що передбачає розробку показників та критеріїв, добір способу вимірювання моніторингу якості освіти.
  • Визначення структурних елементів інноваційної моделі навчального закладу  з метою забезпечення їхнього інформаційного обслуговування.
  • Аналіз чинників, які впливають на формування освітньо-виховного процесу у форматі визначеної проблеми. Аналіз ефективності функціонування структур школи.
  • Розроблення теоретико-методологічних критеріїв результативності змін в освітньо-виховному процесі в ході експериментальної роботи.

ІІ. Організаційно-діяльнісний етап (вересень 2015 р. – серпень 2016 р.)

  • Розробка механізму впровадження моніторингу якості освіти й виявлення оптимальної організаційної структури.
  • Розробка локальних нормативних актів:

-          Положення про Інформаційно-аналітичний центр у структурі навчального закладу.

  • Розробка інформаційного забезпечення проведення моніторингових досліджень:

-          розробка комп'ютерних засобів для проведення кваліметричних досліджень предметної грамотності, вимірювання рівня навченості учнів у відповідності до державних стандартів освіти;

  • Визначення виконавців моніторингового дослідження.
  • Введення в дію онлайн-версії діагностично-проектувального комплексу «Універсал».
  • Інструктивно-методична робота з учасниками моніторингу.

ІІІ. Формуючо-розвиваючий етап (вересень 2016 р. – серпень 2017 р.)

  • Організація моніторингових досліджень.
  • Розробка пакету мотиваційних умов і системи заходів поетапного залучення педколективу до освоєння нового типу діяльності.
  • Проектування і програмування процесів, спрямованих на освоєння колективом нової освітньої технології, зміна індивідуальної професійної діяльності, перетворення колективного простору діяльності.
  • Створення інформаційного забезпечення моніторингу педагогічної діяльності вчителя.
  • Науково-психологічний супровід діяльності вчителів.
  • Діагностико-корекційне забезпечення високорозвиваючих педагогічних впливів на  учасників навчально-виховного процесу.
  • Створення інформаційного супроводу пошукової діяльності педагогів (освітні технології, авторські програми, посібники, проекти, перспективний досвід); розробка науково-методичного забезпечення профільної освіти.

 

ІV. Узагальнюючий  етап (вересень 2017 р. – червень 2018 р.)

  • Моніторингові дослідження ефективності інноваційних процесів як засобу забезпечення якості освіти.
  • Порівняльний критеріально-орієнтований аналіз результатів впровадження проекту.
  • Педагогічний аналіз та корекція моделі освітнього середовища, моніторинг індивідуальних траєкторій розвитку педагога та ліцеїста; самоаналіз педагогічної діяльності.
  • Прийняття відповідних управлінських рішень, коригування програми розвитку ліцею. Внесення коректив до організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, фінансово-економічних умов створення інноваційного навчального закладу «Школа розвитку».

Впровадження шкільного моніторингу

Освітній моніторинг  - це система організації збору, обробки, збереження і поширення інформації про діяльність освітньої  системи чи окремих її елементів, орієнтована на інформаційне забезпечення керування, що забезпечує безупинне спостереження за станом освітньої  системи і прогнозування  її розвитку. Пріоритетним напрямком освітнього моніторингу на рівні навчального закладу варто вважати вплив процесу навчання на особистість учня.

Сутність моніторингу полягає у синхронності процесів спостереження, замірювання, вироблення на цій основі нових знань про стан об¢єкту з подальшим моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного управлінського рішення. Моніторинг функціонально пов¢язаний з усіма етапами управління, утворюючи з ними замкнений цикл регулювання. “Виходом” моніторингових  процедур є база показників нового, більш високого рівня організації керованого об¢єкту. Вид керування - циклічний, зі зворотним зв'язком і регуляцією процесу навчання.

Діагностично-проектувальний комплекс «Універсал»  застосовується для з’ясування рівня особистісного розвитку кожного учня. Ця цілісна навчально-виховна система включає в себе вісім взаємодоповнюючих наукомістких технологій: комплексну діагностику; системно-кореляційний аналіз; конструювання завдань навчального закладу та задач особистісного розвитку учня; програмування предметно-орієнтованого змісту; моделювання особистісно-орієнтованого змісту проектів; планування реалізації змісту проектів; творення особистісно-розвивального змісту; реалізацію змісту у навчально-виховному процесі. Дві з цих технологій, а саме: комплексна діагностика та системно-кореляційний аналіз є незамінними складовими моніторингу як особистісного розвитку учнів, так і всього навчально-виховного процесу.

Проектування навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі можливе лише за умови проведення комплексної психолого-педагогічної діагностики та системно-кореляційного аналізу всіх учасників навчально-виховного процесу, це доцільно робити  систематично в системі моніторингу особистісного розвитку учнів та педагогів. Діагностичні зрізи ми проводимо два рази упродовж навчального року (травень, грудень), що дає можливість відслідковувати динаміку розвитку кожного суб'єкту педагогічного управління, порівнювати його з прогнозованими закономірностями розвитку окремих груп учнів, класних та педагогічного колективів. Предметом комплексної діагностики учня є фізичний, психічний соціальний і духовний розвиток особистості. Результати кореляційного аналізу за чотирма сферами особистісного розвитку дають можливість визначити основні проблеми та потенційні можливості учнів у класних колективах, для цього доцільно систематизувати їх на індивідуальні, групову та колективні. Діагностично-аналітичні дані в таблицях, діаграмах, матрицях, характеристиках на учнів, класні колективи тощо за допомогою комп'ютерної програми роздруковуються для подальшого використання. Така інформація на кожного учня й клас зберігається в ДПК одинадцять років, тобто поки учень не стане випускником.  Результати прогнозування особистісного розвитку учнів  і класного колективу загалом допомагають визначити не тільки динаміку розвитку конкретної особистості (конструктивний, деструктивний), а й виявити основні причини проблем та потенційні можливості кожного вихованця, малих соціальних груп, класних колективів, більшості учнів навчального закладу. На основі прогнозування та аналізу виявлених проблем, потенційних можливостей розвитку особистості учнів навчального закладу конструюються завдання навчального закладу та психолого-педагогічні задачі особистісного розвитку учнів у класних колективах. А конкретні виховні завдання навчального закладу та, особливо, тактичні і стратегічні задачі особистісного розвитку учнів, усвідомлені педагогічними працівниками, виключають з педагогічної практики випадковість та стихійність.

Освітній моніторинг, моніторинг особистісного розвитку учнів

Об¢єкт

Динаміка змін в освітній системі

Предмет

діяльність (функціонування) суб¢єктів освітньої системи як основа її розвитку

Мета

спрямування розвитку освітньої системи на бажаний результат

Умова реалізації мети

розвиток особистості учня, творчість педагога

Функції

інформаційна, діагностична, прогностична, управлінська, адаптаційна, коригуюча

Засоби

комплекс інформуючих і діагностуючих заходів з поточним регулюванням розвитку системи у відповідності з розробленою моделлю бажаного результату

Інформаційне забезпечення

конкретний набір тестових інструментів і система реєстрації прогресу  суб'єктів освітньої системи для збору й аналізу педагогічної інформації

Основний метод

кваліметричний метод – кількісний опис та оцінка якості процесу

Моніторингова карта КЗШ № 68

Об¢єкти

Показники

Питання, що відстежуються

Учні

Діагностика за ДПК «Універсал»

Кількісні

Кількість учнів

Віковий склад

Кількість хлопчиків і дівчат

Результати навчальної діяльності

Рівень навчальних досягнень

Рівень навченості

Рівень сформованості загальнонавчальних умінь та навичок

Рівень розумового розвитку

Характеристика стану здоров¢я

Фізичне здоров¢я

Рівень фізичної підготовки

Особистісний розвиток.

Вивчення особистісних якостей: темперамент, самооцінка, мотивація досягнення, мнемонічні здібності, працездатність

Мотивація пізнавальної діяльності

Рівень готовності до самоосвітньої діяльності

Психологічний клімат класу

Комфортність перебування у школі

Вчителі

Діагностика за діагностичним комплексом «Персонал»

Кількісні

Кадровий склад педагогічного колективу

Рівень професійної майстерності

Рівень володіння методичними вміннями

Рівень психолого-педагогічної компетентності

Рівень інформаційної компетентності

Рівень готовності до науково-дослідницької діяльностіРівень володіння засобами педагогічної взаємодії

Професійно-значущі  риси  особистості  вчителя

Професійна спрямованість особистості вчителя

Рівень володіння засобами педагогічної взаємодії

Творчий потенціал

Результативність професійної діяльності

Ефективність педагогічної діяльності

Рівень вимог

Ефективність науково-дослідницької роботи

Батьки та соціум

  

Визначення комплексного показника соціально-економічного статусу ліцею (СЕС)

Аналіз соціального замовлення як сукупності запитів в сфері освіти  з боку соціальних інститутів

Соціальний паспорт ліцею

Забезпеченість освітнього процесу

Матеріально-технічне забезпечення

Технічне і методичне забезпечення кабінетів

Рівень гігієнічного забезпечення перебігу освітнього процесу

Рівень комп¢ютерізації освітнього процесу

Програмно-дидактичне забезпечення

Відповідність навчальних планів і програм державному стандарту та особливостям соціального замовлення

Забезпеченість підручниками

Забезпеченість педагогічними програмними засобами

Етапи проведення предметного моніторингу:

  1. Анкетування 5–10 класів «Ставлення до вивчення предмету»
  2. Аналіз контрольних зрізів  та кваліметрії на початок року.
  3. Психологічний моніторинг.
  4. Заповнення вчителями таблиць «Розподіл учнів за групами навченості».
  5. Проведення поточних зрізів, заповнення технологічних карток.
  6. Організація корекційно–діагностичної роботи.
  7. Заповнення вчителями таблиць «Перелік основних проблем з організації успішної діяльності учнів на уроці».
  8. Участь в роботі методичного практикуму «Забезпечення оптимальних умов навчання».

ДІАГНОСТИКА ОСОБИСТОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ УЧИТЕЛЯ

Дані розробки з діагностики і оцінки ефективності освітньої діяльності педагога та ступеня розвитку його особистісних професійних якостей вироблені на основі аналізу передової практики та психолого-педагогічних досліджень останніх років з урахуванням конкретних умов і можливостей шкли і спрямовані на досягнення реальних цілей, які постають перед кожним педагогом і кожним керівником школи.

Діагностична система використовується як для оцінки і прогнозування розвитку професійної майстерності вчителя, так і для визначення актуальних напрямів методичної роботи в школі. Поточні результати діагностування служать підставою для визначення кваліфікаційної категорії вчителя при проходженні ним атестаційних процедур.

Психодіагностична система підвищення професійної майстерності передбачає передусім виявлення, вимір і аналіз особистісних якостей вчителя. Це повинно суттєво сприяти розв’язанню практичних завдань, спрямованих на корекційну роботу і ефективну організацію процесу становлення висококваліфікованих спеціалістів педагогічної праці. Засобами психодіагностики розкриваються змістовні, операційні, мотиваційні та результативні характеристики вчителя і тим самим створюються можливості для визначення рівня його професійної компетентності.

Досягнення конкретизованих цілей та вирішення певного ступеня завдань вдосконалення професійної майстерності вчителя стає можливим на підґрунті відповідного рівня його компетентності. Тому й діагностування професійної майстерності на кожному рівні підготовки має окремі завдання.

Функціональне діагностування особистості вчителя передбачає поетапну реалізацію таких завдань:

• проаналізувати теоретичний професіографічний матеріал стосовно діяльності вчителя і розробити "Карту професійно-значущих якостей вчителя";

• на основі цієї моделі обґрунтувати теоретичні засади, визначити показники і критерії діагностики рівнів розвитку професійної культури вчителя (як базових структурних її компонентів, так і окремих складових).

У школі розроблено комплекс відповідних до вищевказаних напрямів діяльності комп’ютерних психодіагностичних методик.

Діагностика  професійної майстерності вчителя

 

 

СТРУКТУРА   МІЖОСОБИСТІСНИХ  ВІДНОСИН

 
 
  • Тест “Хто Ви?” (образ Вашого “Я”)
  • Діагностика стилю взаємодії у вербальних показниках
  • Рівень володіння засобами педагогічної взаємодії
 

ПРОФЕСІЙНІ  РИСИ  ОСОБИСТОСТІ  ВЧИТЕЛЯ
 
  • Професійна спрямованість особистості вчителя
  • Здатність до саморозвитку
  • Автоматизована система психодіагностики (батарея тестів PSY)
  • Тест “Креативність” (діагностика креативних якостей)
 

ХАРАКТЕРИСТИКИ  ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
  • Самооцінка творчої діяльності вчителя (рівень володіння методичними вміннями)
  • Готовність педагога до науково-експериментальної діяльності
  • Інформаційна культура педагога
  • Степінь готовності працювати на самоконтролі
  • Знання юнацької психології
  • Знання нейрофізіологічних особливостей дитячого та юнацького віку
  • Індекс ставлення до власного здоров¢я
 

ВИЯВЛЕННЯ ПОЗИТИВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ У РОБОТІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ
 
  • Анкета “Виявлення позитивних тенденцій у роботі педагогічного колективу”
  • Ранжування методик викладання
  • Діагностика пріоритетів цілепокладання
  • Анкета “Відношення вчителів до існуючої моделі атестації”
  • Анкета “Відношення до інновацій в освіті”

 

База даних “Персонал”

В базі даних "Персонал" накопичуються дані про результативність педагогічної діяльності та діагностики особистісних якостей і рівня професійної майстерності вчителів.

База даних “Вчитель (Педагогічні кадри)” складається з 4-х таблиць:

q   “Вчителі” (анкетні дані, навантаження);

q   “Атестація”;

q   “Педагогічна творчість”;

q   “Оцінка творчої діяльності”

Це дозволяє накопичувати і аналізувати не тільки анкетні дані (стаж, освіта, педагогічне навантаження, класне керівництво), а й відомості про участь педагога у роботі предметної кафедри або творчої групи, програмах, конкурсах, наявність у нього авторських навчальних посібників та методичних розробок, результативність науково-дослідницької роботи учнів.

Поля таблиць бази даних “Персонал”

“ВЧИТЕЛІ”
 

Анкетні дані

Тижневе навантаження

Класне керівництво

“АТЕСТАЦІЯ”
 

Дата проходження атестації

Педагогічна категорія

Педагогічне звання

Нагороди, які має вчитель

Рік проходження курсової перепідготовки

“ОЦІНКА ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ”
 

Результати діагностування за методикою “Самооцінка творчої діяльності педагога”

Результати оцінювання  творчої діяльності педагога представниками адміністрації, вчителями методоб‘єднання

Результати комп’ютерного діагностування рівня професійної майстерності

“ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ”
 

Участь у програмах, конкурсах, проектах

Авторські навчальні посібники та методичні розробки

Участь у роботі предметної кафедри, творчої групи

Проведені відкриті уроки, позакласні заходи

Організація науково-дослідницької роботи з учнями, її результативність

Застосування НІТ у викладанні

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Антонова В., Єрмолова Л., Бєлоненко Л., Організація внутрішкільногомоніторингу// Завуч.  2006.- №8. -  С.10-13.
  2. Болгаров М. Готовність учителя до здійснення моніторингу// Завуч. - 2006.- №8.-  С.2-6.
  3. Вознесенська Н., Шинкаренко І., Корекція знань в умовах моніторинг//Завуч.- 2006.-  № 8 С.17-18.
  4. .Гузеев В.В. Мониторинг успешности учащихся//  Директор школы.- 1996.-№ 4.- С. 92-94.
  5. Ізотова А., Квадріціус С., Кваріціус Л. Моніторинг якості навчання//Завуч. – 2006. - №8.-  С. 10-14.
  6. Казаринов А., Мирошниченко А. Предмет исследования – мнение учителей освоих руководителях. Мониторинг. Служба педагогического мониторинга приотделе народного образования// Директор школы. -  2000. - № 8. -с.40-45.
  7. Моніторинг якості освіти: методи, форми, організаційне забезпечення. -Херсон, 2006.- 50 с.
  8. Моніторинг у початковій школі// Школа.-2006.-№4.-С.43-49.
  9. Моніторинг розвитку навчальної діяльностіучнів//Школа.-2006.-№4.-С.49-60.
  10. Моніторинг методичної роботи//Школа.-2006.-№4.-С.5-26.
  11. Моніторинг у навчальному закладі//Школа.-2006.-№4.-С.31-33.
  12. Моніторинг рівня професійної компетентності педагогічних працівників//Школа.-2006.-№4.-С.26-31.
  13. Моніторинг та експертиза статусної структури класного колективу//Школа.-2006.-№4.- С.78-81.
  14. Пархомець І. Моніторинг навчання // Завуч.- 2006. - № 26. - С.6-9.
  15. Чернишова Р. Впровадження  проблемного моніторингу в навчально –виховний процес// Завуч.-  2006.- № 8.-  С.7-9.
  16. Шаулко В., Єрмоленко О. Моніторингова діяльність методоб'єднання //Завуч. – 2006.- № 13.-  С.15-19.

    Управління освіти і науки

    виконкому Криворізької міської ради

    Комунальний заклад «Інноваційно-методичний центр»

    Відділ освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради

    Криворізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 68

     

    СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ОСОБИСТІСНОГО  РОЗВИТКУ УЧНІВ

    (проект)

       Синичич В.В.,

    заступник директора з навчально-виховної роботи

    Кривий Ріг-2016

    ВСТУП

    У 2013 році в КЗШ № 68 закінчено експериментальне дослідження щодо створення інноваційного навчального закладу «Школа розвитку» і розпочато активне використання  системного діагностування як освітнього процесу, так і розвитку кожного учня. В навчальному закладі відбувся перехід організації навчально-виховної, управлінської, методичної, адміністративно-господарської роботи на діагностичну основу.  За цей час впроваджено діагностично-проектувальний комплекс «Універсал», проведено експертну оцінку результативності освоєння загальноосвітніх програм учнями за різними показниками, розроблена й впроваджена Комплексно-цільова програма «Моніторинг якості освіти», школа призначена опорним навчальним закладом з питань моніторингу якості освіти.

    Якість освіти визначається сукупністю показників, що характеризують різні аспекти навчальної діяльності освітнього закладу: зміст освіти, форми й методи навчання, матеріально - технічна база, кадровий склад, які забезпечують розвиток компетенцій учнів. Для ефективного керування якістю освіти необхідно мати систему організації збору, обробки, збереження й поширення інформації про діяльність освітнього закладу, що забезпечує безупинне спостереження за станом освітньої  системи й прогнозування  її розвитку. На сьогоднішній день можна констатувати, що в закладі завершена побудова системного моніторингу якості освітнього процесу, створений аналітичний центр, розроблене інформаційне забезпечення для проведення моніторингових досліджень. На основі даних системного моніторингу була розроблена Програма розвитку загальноосвітньої щколи № 68 як закладу розвитку творчої особистості та система моніторингових досліджень якості освітньої діяльності учнів як засіб діагностичного управління навчальним процесом.

    Проект «Моніторинг якості освіти», що впроваджується в КЗШ  № 68, має визначені практичні наробки в створенні системи педагогічного моніторингу й механізмів реалізації ідеї особистісно-орієнтованої освіти:

    • створене ціннісно-мотиваційне поле для реалізації ідеї моніторингу якості освіти;
    • відпрацьована технологія моніторингу якості освіти на рівні навчального закладу;
    • впроваджені основні блоки інформаційного забезпечення моніторингу якості освіти;
    • відпрацьована процедура одержання діагностичної інформації про результати навченості, стані здоров'я учнів, професіоналізму педагогічних і керівних кадрів,
    • щорічно збираються й аналізуються відомості про стан якості основних видів діяльності й результати роботи як у цілому по школі, так і в окремих методичних підрозділах, класах;
    • здійснюється аналіз результатів впливу інноваційних процесів, що відбуваються в школі, на якість освіти;
    • створений банк даних за результатами моніторингових досліджень якості освіти. Банк даних особистісного розвитку учнів, який створюється за допомогою діагностично-проектувального комплексу «Універсал», зібрано з даних про кожного учня впродовж його навчання в школі з наявною динамікою змін;
    • відслідковується динаміка  особистісних досягнень педагогічних працівників учнів;
    • напрацювання школи з питань впровадження моніторингу якості освіти презентуються на міських, обласних семінарах, конференціях.

    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Моніторингове дослідження є одним з найефективніших способів підвищення ефективності загальноосвітнього навчального закладу.

    Популярність моніторингу як засобу дослідження та оцінювання будь-якого об’єкта зростає у всьому світі з року в рік. Відповідно, виникає необхідність формування готовності вчителів до здійснення моніторингових досліджень [ Приходько В.М. Впровадження моніторингу якості освіти у загальноосвітніх закладах Запорізької області - Запоріжжя, 2006. – 52с.].

    Освітній моніторинг – це система збору, зберігання, обробки та поширення інформації про діяльність освітньої системи, яка забезпечує систематичне відстеження ії стану, прогнозування розвитку й розробка корекційних заходів щодо вдосконалення. Найважливішим для управління якістю освіти в навчальному закладі є моніторинг навчальних досягнень.

    Метою моніторингу є створення певних інформаційних умов про якісні та кількісні зміни, що відбуваються у ній під впливом різних факторів, створення умов для виявлення, розвитку й підтримки здібної та обдарованої молоді, ії підготовки до дослідницької та наукової діяльності [Приходько В.М. Парадигми моніторингу якості освіти і педагогічного процесу узапитаннях і відповідях) В.М. Приходько. – Харків: основа, 2010. – 192с.].

    Освітня модель повинна  будуватися так, щоб вибір змісту і технології навчання здійснювався учнями, виходячи з їх індивідуально-психологічних і особистісних властивостей, але в широко відомих рамках вимог соціуму.

    Задача навчального закладу з позицій керування якістю освіти складається в якісному задоволенні потреб як суспільства в цілому, так і окремих його громадян - учнів.

    Пріоритетним напрямком освітнього моніторингу на рівні навчального закладу варто вважати вплив процесу навчання і виховання на особистість учня.

    Мета керування освітньою системою (системоутворюючий фактор)  - розвиток особистості учня; умова реалізації мети - розвиток особистості, творчість кожного педагога.

    Система моніторингу повинна містити в собі конкретний набір тестових інструментів і систему реєстрації прогресу  суб'єктів освітньої системи для збору й аналізу інформації з таких напрямків:

    q  індикація довгострокових (навчальних) ліній з конкретними проміжними і конкретними цілями для різних галузей педагогічного процесу;

    q  індикація стандартів для оцінки прогресу;

    q  рівень рішення освітніх задач;

    q  динаміка розвитку учня порівняно з попередніми перевірками;

    q  динаміка розвитку учня порівняно з учнями своєї групи;

    q  розробка чинників для вдосконалення роботи вчителя;

    q  особливості розвитку учня.

    Програма проекту “Створення моніторингу якості освіти” розроблена на підставі Державних національних програм “Освіта”(Україна ХХІ століття), “Вчитель”, Закону України “Про освіту”, Програми інформатизації освіти Дніпропетровської області.


    Мета та завдання проекту

     

    Мета:   Застосовування педагогічного моніторингу для підвищення рівня особистісного розвитку учнів шляхом постійного аналізу результатів навчально-виховної діяльності та цілеспрямованого коригування.

     

    Завдання:

    • Розробити методику проведення моніторингу успішності та якості навчання та технологію обробки результатів.
    • Розробити модель моніторингу якості шкільної освіти.
    • Визначити графік моніторингового дослідження.
    • Створити координаційну раду для відслідковування динаміки особистісного зростання учнів.
    • Навчити педагогічні кадри управлінню на основі моніторингу.
    • Сприяти підвищенню мотивації навчання.

     

    Програма передбачає створення механізму комплексного системного аналізу освітнього процесу, який має забезпечити керування якістю освіти як на рівні проектування освітнього процесу, з урахуванням всіх його особливостей, так і на рівні регулювання управлінських впливів в ході функціонування освітньої системи на основі аналізу даних, які отримані по каналу зворотного зв‘язку. Інформаційне забезпечення освітнього моніторингу повинне містити систему індикації даних про функціонування  таких складових освітньої системи:

    • освітнього процесу;
    • організації наукових досліджень;
    • професійної підготовки педагогічного колективу;
    • керування освітнім процесом.

    Цільове призначення результатів: вони повинні стати основою при доборі змісту освіти, форм, методів і засобів навчально-виховного процесу.

    Склад освітнього моніторингу є педагогічною інтерпретацією інформації про діяльність педагогічної системи:

    Джерело інформації - об'єкт спостереження - дитина
     

     


    Характер інформації: інформація про функціональний стан учнів, їхньої працездатності, стан інтелектуальної й емоційно-вольової сфери.

    Гіпотеза дослідження: освітній моніторинг ефективно впливає на якість освіти,  якщо:

    • формуються інтегровані критерії, що встановлюють ступінь відповідності вимогам державного освітнього стандарту і визначені їх якісні і кількісні складові;
    • виявлені й обґрунтовані методи спостереження і установлення фактичного стану об'єкта моніторингу;
    • здійснюється психологічна і педагогічна діагностика протягом  усього періоду освоєння учнями освітньої програми.

    Очікувані прогнозовані результати

    На рівні учнів:самовдосконалення, самореалізація, рефлексія особистості.
    На рівні педагогів:    озброєння навичками організації моніторингуначальних досягнень школярів, сформувати вміння використовувати ІКТ для обробки результатів моніторингу.

    На рівні школи:одержання порівняльного аналізу результатів моніторингу та їх співставлення з програмовими показниками, з результатами ЗНО,

    • виявлення причин, що гальмують розвиток якості освіти з базових предметі
    • розробка та запровадження корекційних програм у навчальний процес, вдосконалення управління навчально-виховним процесом.  

    Принципи створення системи освітнього моніторингу:

    • Принцип науковості;
    • Принцип системності;
    • Принцип демократичності;
    • Принцип наукової обґрунтованості діагностичних методик.
    • Принцип ненанесення ущерба
    • Принцип об‘єктивності висновків.
    • Принцип ефективності рекомендацій.

    Напрями діяльності: 

    • Розробка і запровадження стандартів та показників якості освітнього процесу.
    • Створення системи соціодіагностики
    • Створення системи педагогічного моніторингу
    • Створення системи психологічного моніторингу
    • Створення системи валеологічного моніторингу та створення здоров’язберігаючого середовища в освітньому закладі
    • Діяльність педагогічного колективу по засвоєнню інноваційної освітньої технології.
    • Створення системи моніторингу науково-експериментальної діяльності педагогічного колективу.
    • Створення системи моніторингу забезпеченості освітнього процесу.

    Можливі негативні наслідки реалізації проекту:

    • Відсутність інтересу й мотивації педагогічних колективів до ідеї самоекспертизи діяльності освітнього закладу;
    • формальний підхід учасників до підготовки проекту і його здійснення;
    • порушення цілісності  внутрішкільного дослідження через нескоординованість дії.

     

    До способів компенсації можливих негативних наслідків можна віднести наступні управлінські дії:

    q  Організація узгоджувальних заходів щодо розв´язування професійних утруднень в ході реалізації  проекту, проведення практикумів, тренінгів стосовно оволодіння технологією проведення моніторингових процедур .

    q  Оцінка результативності впливу умов, створюваних для розвитку проекту.

    q  Координація дій із методистами КЗ «ІМЦ», ученими й співробітниками ДОІППО, Криворізького педагогічного інституту, відповідальними за діяльність опорних шкіл з питань моніторингу інших районів міста Кривого Рогу..

    Достовірність результатів

    Достовірність результатів забезпечується використанням науково-обгрунтованих методик дослідження та комп¢ютерною обробкою результатів дослідження за допомогою математичних та статистичних методів. Планується ретельна підготовка учнів та співробітників до тестування, анкетування, комп¢ютерної діагностики.

    Запорукою достовірності результатів є динамічне послідовне вивчення системоутворюючих факторів, розробка критеріїв, систематичний порівняльний  аналіз експериментальних даних.

    База дослідження

    Криворізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 68.

    Дослідженням планується щорічно охопити дітей – 650, співробітників – 45, батьків – 650.

    Результати контролю (контрольних заходів) є основою для оцінювання навчальних досягнень учнів.При цьому враховуються як кількісні так і якісні показники. Кількісні фіксуються в балах, якісні – в оцінних судженнях.
    Складові моніторингу: збір інформації, зберігання інформації, обробка інформації, аналіз інформації    , корекційні заходи.
    Інструментарій:    тестові контрольні заміри за завданнями адміністрації школи (стартова, проміжна, заключна),анкетування учнів за анкетами діагностично-проектувального комплексу «Універсал»,узагальнюючі  таблиці, діаграми.

    Характеристика проекту: довготривалий, внутрішній, практико-орієнтований.

    Координаційна рада:

    Голова - Камлик Л.Я., директор КЗШ № 68

    Заступник голови – Синичич В.В., заступник директора з НВР КЗШ № 68

    Секретар – Петричкевич Н.Я., учитель початкових класів КЗШ № 68

    Члени ради:

    Майорова О.С., учитель фізики КЗШ № 68, керівник моніторингової лабораторії;

    Морозова Л.А., заступник директора з НВР, відповідальна за моніторингові відстеження;

    Білоусова А.М., заступник директора з ВР, відповідальна за моніторингові відстеження з виховної роботи;

    Кучерук О.С., практичний психолог КЗШ № 68, відповідальна за створення й обробку інструментарію для моніторингу особистісного розвитку учнів;

    Короленко Т.В., учитель біології КЗШ № 68, відповідальна за створення й обробку інструментарію для моніторингу з природничих наук;

    Герун М.І., учитель математики КЗШ № 68, відповідальна за створення й обробку інструментарію з моніторингу навченості математичним наукам;

    Горшкова Т.І., учитель української мови та літератури КЗШ № 68, відповідальна за створення й обробку інструментарію з навченості гуманітарним наукам.

    Гребенщикова Л.П., консультант, методист комунального закладу «Інноваційно-методичний центр»;

    Лавренко Л.І., методист комунального закладу «Інноваційно-методичний центр».

     

    ВИМІРЮВАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

    Показник №1

    Індивідуальна траєкторія розвитку учня: Для проведення цієї роботи вчителю необхідно знати цілісну структурно-компонентну модель чотирьох взаємопов’язаних між собою технологічних модулів у програмі діагностично-проектувального комплексу «Універсал»: «Програмування», «Моделювання», «Планування», «Творення», що знаходяться в системі діагностично-проектувального комплексу «Універсал». Увесь процес моделювання особистісно зорієнтованого змісту у навчальних проектах, планування реалізації проектів, творення особистісно розвивального змісту для учнів конкретного класного колективу проводиться поетапно:

    1. у технологічному модулі «Програмування» знаходиться банк навчальних програм для використання їх у цілісній системі проектування особистісно розвивального змісту; банк можна доповнювати самостійно іншими програмами, в тому числі й авторськими;
    2. відбір найбільш ефективних навчальних програм або їх розділів проводиться вчителем у технологічному  модулі «Моделювання»; пошук ефективних програм для організації та проведення навчально-виховної роботи з конкретним класним колективом учитель проводить за рахунок проектування цілей і завдань навчальної програми, що визначені автором на конкретні психолого-педагогічні задачі особистісного розвитку учнів класного колективу, що визначені на основі комплексної діагностики та аналізу розвитку учнів класу;
    3. навчально-виховний зміст найбільш ефективних навчальних програм, після визначення їх ефективними, вчитель у технологічному модулі «Моделювання» переносить на поле проектування навчального проекту для створення особистісно розвивального змісту у навчальному проекті для конкретного класного колективу.

              Особистісно розвивальний зміст проекту створюється вчителем за рахунок процесу проектування предметно зорієнтованого змісту навчального програми на конкретні задачі особистісного розвитку учнів класного колективу.

    Колективна траєкторія навченості:коефіцієнт засвоєння навчальної інформації=(сума балів×100%)/(вищий бал×кількість учнів); середній рівень компетентності=(загальна сума балів)/(кількість дітей, які виконували роботу);

    Ступінь навченості=(АX+БУ+СZ)/(n×р), де: А=1, Б=0,64, С=0,36

    Х – кількість учнів на 10-12

    У – кількість учнів на 7-9

    Z – кількість учнів на 4-6

    n-загальна кількість учнів

    р-кількість предметів

    Підсумки: 0-44%-критичний, 45-49-низький, 50-74%-допустимий,75% і вище-оптимальний 

    Показник №2

    Співставлення результатів стартової контрольної роботи з річним балом у попередньому класі,  співставлення проміжної контрольної роботи з балом за І семестр, співставлення заключної контрольної роботи з річним балом.


    Показник №3

    За результатами трьох тестових контрольних робіт виведення відсотка успішності (4-12), виведення якості знань (7-12) та співставлення з результатами річного оцінювання, результатами ЗНО


    Показник №4

    Виведення середнього бала з предмета за результатами трьох тестових контрольних робіт, співставлення з середнім балом за рік, співставлення із середнім балом ЗНО.  

     

    ПЛАН РОБОТИ МЕТОДИЧНОЇ РАДИ

    НАД РЕАЛІЗАЦІЄЮ ЗАВДАНЬ ПРОЕКТУ

     

    Термін роботи над проектом: вересень 2014 р. – червень 2017 р.

     

    Етапи 
    моніторингу 

    Зміст заходів

    Відпові-дальний

    Термін реалізації 

    Форма узагальнення

    Нормативно-установчий 

    Нормативно-установчий 

    1.Вивчення літератури з означеної проблеми.

    2 Розробка проекту та моделі шкільного моніторингу.

    3. Визначення мети та завдань.4.Визначення вимірювального інструментарію

    5.Складання тестових контрольних замірів. максимально наближених до програм ЗНО 

     

    		  

    Червень –вересень 2015 р. 

    Проект, модель, наказ, тестові контро льні заміри

    Аналітико-діагностич ний 

    1.Класно-узагальнюючий контроль у 5 класі 
    2.Проведення тестових контрольних робіт:

    -Стартова з української мови в 2-11 класах

    -Стартова з англійської мови в 4, 5,10-11 класах

    -стартова з математики у 2-6 класах, з алгебри та геометрії в 8-11 класах;

    -стартова з історії України в 10-11 класах
    4.Проміжна з української мови в 2-11 класах

    -проміжна з англійської мови в 4, 5,10-11 класах

    -проміжна з математики у 2-6 класах, з алгебри та геометрії в 8-11 класах;

    -проміжна з історії України в 10-11 класах

    5. Проведення заключних контрольних замірів аналогічно проміжній.
    6.Визначення інших предметів для моніторингу відповідно до проблемних напрямків у навчально-виховному процесі.

    7.Збір і опрацювання інформації.

    8.Кількісна і якісна характеристика отриманих даних. Педагогічні висновки після кожного етапу написаних контрольних замірів.

    9. Діагностика учнів за тестами ДПК «Універсал»

    		  

    Вересень 2015

    Вересень2015

    Грудень, 2015

    Квітень. 2016

    Квітень. 2016

    Травень, 2016

    Жовтень,

    2015

    Квітень,  2016

    Наказ

    Аклітичний звіт

    Нарада при диреторові

    Педрада

    Наказ 



    Діаграми

    таблиці 

    Прогностично-діяльнісний 

    Прогнозування розвитку об’єкту дослідження

    Розробка плану корекційних дій

    Навчання педагогічного колективу корекційним діям

    Корекція педагогічного процесу

    Координаційна рада 


    Вересень-грудень 2016 р

    Корекційні програми 

    Підсумково- управлінський

    Аналіз результатів здійсненої роботи

    Співвідношення отриманих результатів з нормативними показниками

    Визначення ефективності проведеної роботи та прийняття управлінських рішень 


    Адміністрація школи 

    Січень-лютий 2017 року 


    Корекційні програми 

    педрада 
           



     

    АЛГОРИТМ РОБОТИ МЕТОДИЧНОЇ РАДИ

    НАД РЕАЛІЗАЦІЄЮ ЗАВДАНЬ ПРОЕКТУ

     

    І. Підготовчий етап (вересень 2014 р. – серпень 2015 р.)

    • Вивчення теоретичних основ проблеми, обґрунтування актуальності впровадження роботи над проектом, визначення процедури мотивації учасників моніторингових досліджень.
    • Створення моделі моніторингового дослідження, що передбачає розробку показників та критеріїв, добір способу вимірювання моніторингу якості освіти.
    • Визначення структурних елементів інноваційної моделі навчального закладу  з метою забезпечення їхнього інформаційного обслуговування.
    • Аналіз чинників, які впливають на формування освітньо-виховного процесу у форматі визначеної проблеми. Аналіз ефективності функціонування структур школи.
    • Розроблення теоретико-методологічних критеріїв результативності змін в освітньо-виховному процесі в ході експериментальної роботи.

    ІІ. Організаційно-діяльнісний етап (вересень 2015 р. – серпень 2016 р.)

    • Розробка механізму впровадження моніторингу якості освіти й виявлення оптимальної організаційної структури.
    • Розробка локальних нормативних актів:

    -          Положення про Інформаційно-аналітичний центр у структурі навчального закладу.

    • Розробка інформаційного забезпечення проведення моніторингових досліджень:

    -          розробка комп'ютерних засобів для проведення кваліметричних досліджень предметної грамотності, вимірювання рівня навченості учнів у відповідності до державних стандартів освіти;

    • Визначення виконавців моніторингового дослідження.
    • Введення в дію онлайн-версії діагностично-проектувального комплексу «Універсал».
    • Інструктивно-методична робота з учасниками моніторингу.

    ІІІ. Формуючо-розвиваючий етап (вересень 2016 р. – серпень 2017 р.)

    • Організація моніторингових досліджень.
    • Розробка пакету мотиваційних умов і системи заходів поетапного залучення педколективу до освоєння нового типу діяльності.
    • Проектування і програмування процесів, спрямованих на освоєння колективом нової освітньої технології, зміна індивідуальної професійної діяльності, перетворення колективного простору діяльності.
    • Створення інформаційного забезпечення моніторингу педагогічної діяльності вчителя.
    • Науково-психологічний супровід діяльності вчителів.
    • Діагностико-корекційне забезпечення високорозвиваючих педагогічних впливів на  учасників навчально-виховного процесу.
    • Створення інформаційного супроводу пошукової діяльності педагогів (освітні технології, авторські програми, посібники, проекти, перспективний досвід); розробка науково-методичного забезпечення профільної освіти.

     

    ІV. Узагальнюючий  етап (вересень 2017 р. – червень 2018 р.)

    • Моніторингові дослідження ефективності інноваційних процесів як засобу забезпечення якості освіти.
    • Порівняльний критеріально-орієнтований аналіз результатів впровадження проекту.
    • Педагогічний аналіз та корекція моделі освітнього середовища, моніторинг індивідуальних траєкторій розвитку педагога та ліцеїста; самоаналіз педагогічної діяльності.
    • Прийняття відповідних управлінських рішень, коригування програми розвитку ліцею. Внесення коректив до організаційно-педагогічних, матеріально-технічних, фінансово-економічних умов створення інноваційного навчального закладу «Школа розвитку».

    Впровадження шкільного моніторингу

    Освітній моніторинг  - це система організації збору, обробки, збереження і поширення інформації про діяльність освітньої  системи чи окремих її елементів, орієнтована на інформаційне забезпечення керування, що забезпечує безупинне спостереження за станом освітньої  системи і прогнозування  її розвитку. Пріоритетним напрямком освітнього моніторингу на рівні навчального закладу варто вважати вплив процесу навчання на особистість учня.

    Сутність моніторингу полягає у синхронності процесів спостереження, замірювання, вироблення на цій основі нових знань про стан об¢єкту з подальшим моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного управлінського рішення. Моніторинг функціонально пов¢язаний з усіма етапами управління, утворюючи з ними замкнений цикл регулювання. “Виходом” моніторингових  процедур є база показників нового, більш високого рівня організації керованого об¢єкту. Вид керування - циклічний, зі зворотним зв'язком і регуляцією процесу навчання.

    Діагностично-проектувальний комплекс «Універсал»  застосовується для з’ясування рівня особистісного розвитку кожного учня. Ця цілісна навчально-виховна система включає в себе вісім взаємодоповнюючих наукомістких технологій: комплексну діагностику; системно-кореляційний аналіз; конструювання завдань навчального закладу та задач особистісного розвитку учня; програмування предметно-орієнтованого змісту; моделювання особистісно-орієнтованого змісту проектів; планування реалізації змісту проектів; творення особистісно-розвивального змісту; реалізацію змісту у навчально-виховному процесі. Дві з цих технологій, а саме: комплексна діагностика та системно-кореляційний аналіз є незамінними складовими моніторингу як особистісного розвитку учнів, так і всього навчально-виховного процесу.

    Проектування навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі можливе лише за умови проведення комплексної психолого-педагогічної діагностики та системно-кореляційного аналізу всіх учасників навчально-виховного процесу, це доцільно робити  систематично в системі моніторингу особистісного розвитку учнів та педагогів. Діагностичні зрізи ми проводимо два рази упродовж навчального року (травень, грудень), що дає можливість відслідковувати динаміку розвитку кожного суб'єкту педагогічного управління, порівнювати його з прогнозованими закономірностями розвитку окремих груп учнів, класних та педагогічного колективів. Предметом комплексної діагностики учня є фізичний, психічний соціальний і духовний розвиток особистості. Результати кореляційного аналізу за чотирма сферами особистісного розвитку дають можливість визначити основні проблеми та потенційні можливості учнів у класних колективах, для цього доцільно систематизувати їх на індивідуальні, групову та колективні. Діагностично-аналітичні дані в таблицях, діаграмах, матрицях, характеристиках на учнів, класні колективи тощо за допомогою комп'ютерної програми роздруковуються для подальшого використання. Така інформація на кожного учня й клас зберігається в ДПК одинадцять років, тобто поки учень не стане випускником.  Результати прогнозування особистісного розвитку учнів  і класного колективу загалом допомагають визначити не тільки динаміку розвитку конкретної особистості (конструктивний, деструктивний), а й виявити основні причини проблем та потенційні можливості кожного вихованця, малих соціальних груп, класних колективів, більшості учнів навчального закладу. На основі прогнозування та аналізу виявлених проблем, потенційних можливостей розвитку особистості учнів навчального закладу конструюються завдання навчального закладу та психолого-педагогічні задачі особистісного розвитку учнів у класних колективах. А конкретні виховні завдання навчального закладу та, особливо, тактичні і стратегічні задачі особистісного розвитку учнів, усвідомлені педагогічними працівниками, виключають з педагогічної практики випадковість та стихійність.

    Освітній моніторинг, моніторинг особистісного розвитку учнів

    Об¢єкт

    Динаміка змін в освітній системі

    Предмет

    діяльність (функціонування) суб¢єктів освітньої системи як основа її розвитку

    Мета

    спрямування розвитку освітньої системи на бажаний результат

    Умова реалізації мети

    розвиток особистості учня, творчість педагога

    Функції

    інформаційна, діагностична, прогностична, управлінська, адаптаційна, коригуюча

    Засоби

    комплекс інформуючих і діагностуючих заходів з поточним регулюванням розвитку системи у відповідності з розробленою моделлю бажаного результату

    Інформаційне забезпечення

    конкретний набір тестових інструментів і система реєстрації прогресу  суб'єктів освітньої системи для збору й аналізу педагогічної інформації

    Основний метод

    кваліметричний метод – кількісний опис та оцінка якості процесу

    Моніторингова карта КЗШ № 68

    Об¢єкти

    Показники

    Питання, що відстежуються

    Учні

    Діагностика за ДПК «Універсал»

    Кількісні

    Кількість учнів

    Віковий склад

    Кількість хлопчиків і дівчат

    Результати навчальної діяльності

    Рівень навчальних досягнень

    Рівень навченості

    Рівень сформованості загальнонавчальних умінь та навичок

    Рівень розумового розвитку

    Характеристика стану здоров¢я

    Фізичне здоров¢я

    Рівень фізичної підготовки

    Особистісний розвиток.

    Вивчення особистісних якостей: темперамент, самооцінка, мотивація досягнення, мнемонічні здібності, працездатність

    Мотивація пізнавальної діяльності

    Рівень готовності до самоосвітньої діяльності

    Психологічний клімат класу

    Комфортність перебування у школі

    Вчителі

    Діагностика за діагностичним комплексом «Персонал»

    Кількісні

    Кадровий склад педагогічного колективу

    Рівень професійної майстерності

    Рівень володіння методичними вміннями

    Рівень психолого-педагогічної компетентності

    Рівень інформаційної компетентності

    Рівень готовності до науково-дослідницької діяльностіРівень володіння засобами педагогічної взаємодії

    Професійно-значущі  риси  особистості  вчителя

    Професійна спрямованість особистості вчителя

    Рівень володіння засобами педагогічної взаємодії

    Творчий потенціал

    Результативність професійної діяльності

    Ефективність педагогічної діяльності

    Рівень вимог

    Ефективність науково-дослідницької роботи

    Батьки та соціум

    		  

    Визначення комплексного показника соціально-економічного статусу ліцею (СЕС)

    Аналіз соціального замовлення як сукупності запитів в сфері освіти  з боку соціальних інститутів

    Соціальний паспорт ліцею

    Забезпеченість освітнього процесу

    Матеріально-технічне забезпечення

    Технічне і методичне забезпечення кабінетів

    Рівень гігієнічного забезпечення перебігу освітнього процесу

    Рівень комп¢ютерізації освітнього процесу

    Програмно-дидактичне забезпечення

    Відповідність навчальних планів і програм державному стандарту та особливостям соціального замовлення

    Забезпеченість підручниками

    Забезпеченість педагогічними програмними засобами

    Етапи проведення предметного моніторингу:

    1. Анкетування 5–10 класів «Ставлення до вивчення предмету»
    2. Аналіз контрольних зрізів  та кваліметрії на початок року.
    3. Психологічний моніторинг.
    4. Заповнення вчителями таблиць «Розподіл учнів за групами навченості».
    5. Проведення поточних зрізів, заповнення технологічних карток.
    6. Організація корекційно–діагностичної роботи.
    7. Заповнення вчителями таблиць «Перелік основних проблем з організації успішної діяльності учнів на уроці».
    8. Участь в роботі методичного практикуму «Забезпечення оптимальних умов навчання».

    ДІАГНОСТИКА ОСОБИСТОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ УЧИТЕЛЯ

    Дані розробки з діагностики і оцінки ефективності освітньої діяльності педагога та ступеня розвитку його особистісних професійних якостей вироблені на основі аналізу передової практики та психолого-педагогічних досліджень останніх років з урахуванням конкретних умов і можливостей шкли і спрямовані на досягнення реальних цілей, які постають перед кожним педагогом і кожним керівником школи.

    Діагностична система використовується як для оцінки і прогнозування розвитку професійної майстерності вчителя, так і для визначення актуальних напрямів методичної роботи в школі. Поточні результати діагностування служать підставою для визначення кваліфікаційної категорії вчителя при проходженні ним атестаційних процедур.

    Психодіагностична система підвищення професійної майстерності передбачає передусім виявлення, вимір і аналіз особистісних якостей вчителя. Це повинно суттєво сприяти розв’язанню практичних завдань, спрямованих на корекційну роботу і ефективну організацію процесу становлення висококваліфікованих спеціалістів педагогічної праці. Засобами психодіагностики розкриваються змістовні, операційні, мотиваційні та результативні характеристики вчителя і тим самим створюються можливості для визначення рівня його професійної компетентності.

    Досягнення конкретизованих цілей та вирішення певного ступеня завдань вдосконалення професійної майстерності вчителя стає можливим на підґрунті відповідного рівня його компетентності. Тому й діагностування професійної майстерності на кожному рівні підготовки має окремі завдання.

    Функціональне діагностування особистості вчителя передбачає поетапну реалізацію таких завдань:

    • проаналізувати теоретичний професіографічний матеріал стосовно діяльності вчителя і розробити "Карту професійно-значущих якостей вчителя";

    • на основі цієї моделі обґрунтувати теоретичні засади, визначити показники і критерії діагностики рівнів розвитку професійної культури вчителя (як базових структурних її компонентів, так і окремих складових).

    У школі розроблено комплекс відповідних до вищевказаних напрямів діяльності комп’ютерних психодіагностичних методик.

    Діагностика  професійної майстерності вчителя

     

     

    СТРУКТУРА   МІЖОСОБИСТІСНИХ  ВІДНОСИН

     
     
    • Тест “Хто Ви?” (образ Вашого “Я”)
    • Діагностика стилю взаємодії у вербальних показниках
    • Рівень володіння засобами педагогічної взаємодії
     

    ПРОФЕСІЙНІ  РИСИ  ОСОБИСТОСТІ  ВЧИТЕЛЯ
     
    • Професійна спрямованість особистості вчителя
    • Здатність до саморозвитку
    • Автоматизована система психодіагностики (батарея тестів PSY)
    • Тест “Креативність” (діагностика креативних якостей)
     

    ХАРАКТЕРИСТИКИ  ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
     
    • Самооцінка творчої діяльності вчителя (рівень володіння методичними вміннями)
    • Готовність педагога до науково-експериментальної діяльності
    • Інформаційна культура педагога
    • Степінь готовності працювати на самоконтролі
    • Знання юнацької психології
    • Знання нейрофізіологічних особливостей дитячого та юнацького віку
    • Індекс ставлення до власного здоров¢я
     

    ВИЯВЛЕННЯ ПОЗИТИВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ У РОБОТІ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ
     
    • Анкета “Виявлення позитивних тенденцій у роботі педагогічного колективу”
    • Ранжування методик викладання
    • Діагностика пріоритетів цілепокладання
    • Анкета “Відношення вчителів до існуючої моделі атестації”
    • Анкета “Відношення до інновацій в освіті”

     

    База даних “Персонал”

    В базі даних "Персонал" накопичуються дані про результативність педагогічної діяльності та діагностики особистісних якостей і рівня професійної майстерності вчителів.

    База даних “Вчитель (Педагогічні кадри)” складається з 4-х таблиць:

    q   “Вчителі” (анкетні дані, навантаження);

    q   “Атестація”;

    q   “Педагогічна творчість”;

    q   “Оцінка творчої діяльності”

    Це дозволяє накопичувати і аналізувати не тільки анкетні дані (стаж, освіта, педагогічне навантаження, класне керівництво), а й відомості про участь педагога у роботі предметної кафедри або творчої групи, програмах, конкурсах, наявність у нього авторських навчальних посібників та методичних розробок, результативність науково-дослідницької роботи учнів.

    Поля таблиць бази даних “Персонал”

    “ВЧИТЕЛІ”
     

    Анкетні дані

    Тижневе навантаження

    Класне керівництво

    “АТЕСТАЦІЯ”
     

    Дата проходження атестації

    Педагогічна категорія

    Педагогічне звання

    Нагороди, які має вчитель

    Рік проходження курсової перепідготовки

    “ОЦІНКА ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ”
     

    Результати діагностування за методикою “Самооцінка творчої діяльності педагога”

    Результати оцінювання  творчої діяльності педагога представниками адміністрації, вчителями методоб‘єднання

    Результати комп’ютерного діагностування рівня професійної майстерності

    “ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ”
     

    Участь у програмах, конкурсах, проектах

    Авторські навчальні посібники та методичні розробки

    Участь у роботі предметної кафедри, творчої групи

    Проведені відкриті уроки, позакласні заходи

    Організація науково-дослідницької роботи з учнями, її результативність

    Застосування НІТ у викладанні

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Антонова В., Єрмолова Л., Бєлоненко Л., Організація внутрішкільногомоніторингу// Завуч.  2006.- №8. -  С.10-13.
    2. Болгаров М. Готовність учителя до здійснення моніторингу// Завуч. - 2006.- №8.-  С.2-6.
    3. Вознесенська Н., Шинкаренко І., Корекція знань в умовах моніторинг//Завуч.- 2006.-  № 8 С.17-18.
    4. .Гузеев В.В. Мониторинг успешности учащихся//  Директор школы.- 1996.-№ 4.- С. 92-94.
    5. Ізотова А., Квадріціус С., Кваріціус Л. Моніторинг якості навчання//Завуч. – 2006. - №8.-  С. 10-14.
    6. Казаринов А., Мирошниченко А. Предмет исследования – мнение учителей освоих руководителях. Мониторинг. Служба педагогического мониторинга приотделе народного образования// Директор школы. -  2000. - № 8. -с.40-45.
    7. Моніторинг якості освіти: методи, форми, організаційне забезпечення. -Херсон, 2006.- 50 с.
    8. Моніторинг у початковій школі// Школа.-2006.-№4.-С.43-49.
    9. Моніторинг розвитку навчальної діяльностіучнів//Школа.-2006.-№4.-С.49-60.
    10. Моніторинг методичної роботи//Школа.-2006.-№4.-С.5-26.
    11. Моніторинг у навчальному закладі//Школа.-2006.-№4.-С.31-33.
    12. Моніторинг рівня професійної компетентності педагогічних працівників//Школа.-2006.-№4.-С.26-31.
    13. Моніторинг та експертиза статусної структури класного колективу//Школа.-2006.-№4.- С.78-81.
    14. Пархомець І. Моніторинг навчання // Завуч.- 2006. - № 26. - С.6-9.
    15. Чернишова Р. Впровадження  проблемного моніторингу в навчально –виховний процес// Завуч.-  2006.- № 8.-  С.7-9.
    16. Шаулко В., Єрмоленко О. Моніторингова діяльність методоб'єднання //Завуч. – 2006.- № 13.-  С.15-19.

Друк