Педагогічні дебати

Педагогічні дебати на тему: «Шкільне життя – стратегічний чинник успішної соціалізації особистості громадянського суспільства»

(Захід у ході підготовки до педагогічної ради «Формуємо соціалізуючий простір для особистості громадянського суспільства!»)

 

Місце проведення: кзш № 68, конференцзала

Дата проведення: 16.01.2016 року

Група ствердження: керівник Короленко т.в.

Група заперечення: керівник Синичич в.в.

Експерт: Шломенко л.с.

 

Промова Групи ствердження

Надзвичайно важливу роль у становленні й розвиткові соціальної практики має школа. Ми відчиняємо двері у неповторний світ спілкування, досягнувши шестирічного віку. Ми поринаємо у потік інформації, нових знань, спостережень. Саме зі школою згодом ми пов’язуватимемо становлення себе як особистості.

У школі нас навчають вчитися, самостійно оволодівати знаннями і застосовувати їх на практиці.

Розвивальна функція школи формує вміння спілкуватися, приймати рішення, критично мислити.

Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991р. № 1060 XII говорить: метою освіти  є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Закон України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. N9 651 –XIV.Стаття 3: загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегрованості, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави

Соціалізація та соціальна адаптація особистості нерозривно пов'язані між собою, а школа виступає як найважливіший інститут створення умов для успішної соціалізації та адаптації особистості людини.

Найважливішим засобом досягнення соціалызації  є загальна освіта та виховання, а також трудова та професійна підготовка. Основні прояви ж її - взаємодія (в тому числі й спілкування) людини з оточуючими людьми і його активна діяльність.

Освіта в буквальному сенсі слова «формування образу» думок, дій людини в суспільстві. Це процес засвоєння знань, умінь і навичок. Основний шлях отримання освіти - навчання в різних навчальних закладах.

Таким чином освіта вирішує завдання вдосконалення особистості, її культури, фізичного і морального розвитку, придбання загальної та професійної освіти. Навчання дає дитині знання, вміння і навички. Але в процесі набуття знань здійснюється і виховання, прищеплюються навички поведінки в суспільстві, ставлення до праці, до людей.

Отже,  виходячи з вищезазначеного,  команда ствердження вважає, що саме школа є головним стратегічним чинником в соціалізації учня як особистості громадянського суспільства, і визначає для себе основні дефініції:

• Соціалізація особистості – це двосторонній процес засвоєння індивідом соціального досвіду того суспільства, до якого він належить, з одного боку, і активного відтворення і нарощування їм систем соціальних зв’язків відносин,в яких він розвивається – з іншого.
• Школа -  це майстерня, де формується думка підростаючого покоління.
• Стратегія - це взаємозв’язаний комплекс дій, які здійснює школа для досягнення поставлених цілей з урахуванням власного ресурсного потенціалу та потенціалу особистості учня.
• Фактори соціалізації - це розвиваюче добре організоване і побудоване  середовище, створення  атмосфери для розвитку гуманних стосунків, довіри, безпеки, можливість особистісного зростання.
• Соціальні інститути — це форми спільної діяльності людей, що історично склалися, стійкі, або відносно стійкі типи і форми соціальної практики, за допомогою яких організується суспільне життя, забезпечується стійкість зв’язків і відносин в рамках соціальної організації суспільства.

Наші аргументи:

• Школа  формує вміння спілкуватися, приймати рішення, критично мислити.
• Школа і вчитель є моделлю відносин і процесів, які відбуваються у суспільстві.
• Шкільне самоврядування є прототипом самоврядуваня суспільства і грунтується  на принципі демократизму.
• Школа – багатогранна соціально – педагогічна система, яка відображає життя суспільства і покликана формувати соціально – активну особистість громадянського суспільства.

Доведення:

• Школа  формує вміння спілкуватися, приймати рішення, критично мислити.
• Школа надає нам можливість спілкування з однолітками, що набуває особливого значення в перші роки навчання. У такому спілкуванні дитина виявляє свої інтереси, збагачує власне освітнє поле за рахунок обміну різно­манітною інформацією, укріплюється у своїх нахилах. У процесі спілкуван­ня з ровесниками дитина навчається презентувати себе, відстоювати власну позицію, переконувати або підкорятися, опановує закони взаємин у дитя­чому колективі. Найактивніше процес набуття досвіду спілкування розгортається у ранній юності. У старшокласників посилюється інтерес до своєї особистості, що є умовою цілеспрямованої самоосвіти та самовиховання. Центром розвитку постає особистісне самовизначення, а вся діяльність та інтереси обертаються навколо вибору подальшого життєвого шляху. Старшокласники починають замислюватися над тими ж моральними проблемами, над якими замислю­ються й дорослі, особливе значення має не просто пізнання, а міжособистісні відносини, зокрема з особами протилежної статі.Інколи, якщо потреби у спілкуванні не задовольняються, підліток може відчувати психологічний дискомфорт, що призводить до конфліктів у школі, в сім’ї, з однолітками, або до відчуження від них і зниження їхньої значу­щості в очах підлітків, до пошуків інших шляхів самоутвердження та аль­тернативного середовища спілкування. У результаті молода особа може опи­нитися в хуліганських угрупованнях, які. на думку підлітка, дають йому свободу дій, взаємин, більшу можливість для вияву власного «Я». Протезазвичай це призводить до проблем аморальної, асоціальної поведінки і навіть злочинності, що може завдати непоправної шкоди по­дальшому життю молоді.

Тому завжди необхідно прагну­ти до конструктивного вирішення подібних конфліктів, адже резуль­татом цього е розвиток  взаємопорозуміння конфліктуючих осіб або груп, розширення сфери і способів співпраці, розвиток стосунків з однокласниками та друзями.

Але найважливішим є  те, що конструктивно вирішений кон­флікт може трансформуватися у джерело особистісного зростання людини, підвищення її самооцін­ки та ставлення до неї оточуючих.

Школа і вчитель є моделлю відносин і процесів, які відбуваються у суспільстві.

Центральною ланкою шкільних стосунків є взаємини «учень — учитель». Школа загалом і вчитель зокрема є моделлю тих відносин і процесів, які відбуваються в суспільстві. Оскіль­ки на школу і вчителя покладається формування підростаючого поколін­ня, а отже, розвиток інтелектуаль­ного і духовно-морального потенці­алу суспільства, то саме від школи значно залежать стан і перспективи розвитку нашої держави. Школа і педагог впливають на формування вашої самооцінки, процеси вашо­го самовизначення, самопізнання, самореалізації, становлення від­носин з однолітками й дорослими, вибір професії, формування системи цінностей і норм.

Необхідною умовою позитивного досвіду соціалізації в школі є сприятлива атмосфера взаємодії та взаємоповаги між вами, учнями, й учителем. Форму­вання особистості кожного з вас залежить від ставлення. Аби ви почувалися повноцінними особистостями, шкільне навчання має відбуватися на основі діалогу, а не підкорення.

У школі ви здобуваєте авторитет та довіру, стаєте лідерами, вчитеся співпрацювати. Ці якості відшліфовуються і в поза урочній діяльності. Школа дає вам можливість творчо збагачуватися і розвиватися в гуртках за інтересами (спорт, музика, декоративно-прикладне мистецтво, наука, техніка).

Серед основних принципів, що лежать в підґрунті сучасної освіти, є принцип демократизму, який передбачає ваше залучення до шкільного самоврядування. Таким чином ви берете на себе певні зобов’язання та частину відповідальності, набуваючи навички участі в житті суспільства.

Шкільне самоврядування є прототипом самоврядуваня суспільства і грунтується  на принципі демократизму.

Шкільний колектив, який складається з учнів, учителів та адміністрації, об’єднує низка спільних інтересів, вирішення яких потребує активності кожного та тісної співпраці. Задля реалізації власних прагнень, ви об’єднуєтеся та створюєте органи самоврядування, що передбачено Законом України «Проосвіту».Кожен шкільний колектив має власні традиції та звичаї, на основі яких і формуються засади шкільно­го та учнівського самоврядування. Тому немає конкретно визначених правил та структури шкільного са­моврядування. Існують різні його моделі, але в кожному випадку воно створюється з певною метою, вирішує певні завдання, має сво­го голову, раду та дорадчі органи, свій статут та документи, якими регулюється.

Учнівське самоврядування вико­нує в школі такі функції:

Функцію  представництва.Завдяки участі учнівської ради в обговоренні шкільних проблем і ухваленні рішень, формуванні думки учнів з питань шкільного життя, участі в роботі органів загальношкільного самоврядування. Вирішення внутрішніх конфліктівшляхом посередництвана принципах добровільності.Інформуванняучнів про шкільні проблеми і шляхи їх розв’язання, діяльність учнівської ради. Функціюорганізації шефствастарших учнів над молодшими.Функціюзовнішніх зв’язків,тобто організації взаємодії з позашкільними структурами, органами самоврядування сусідніх шкіл, залучення зовнішніх ресурсів до розв’язання проблем учнів і школи в цілому. Організаційну функцію,щовиявляється у підтримці позашкільних, соціально значущих ініціатив школярів. Правозахисну функцію,через яку здійснюється захист прав учнів у школі.

Коли учнівське самоврядування зароджувалося, йому відводилася лише певна роль в організації дозвілля, відпочинку, розваг. Але згодом у змісті його діяльності значне місце займають суспільно корисні справи,спрямованіна організацію життя, навчання, праці учнів, участь в управлінні школою, на захист прав й інтересів учнів. Участь учнів  в управлінні справами школи дозволяє підготуватися до життя в демократичному суспільстві, сформувати власну демократичну культуру. Засвоюючи навички самоврядування, вільного вибору і відпові­дальності, ви розвиваєте в собі бажання брати участь у громадському житті, реалізовувати свої права і свободи, відповідати за власні вчинки, вибирати свій шлях у житті.

Школа – багатогранна соціально – педагогічна система, яка відображає життя суспільства і покликана формувати соціально – активну особистість громадянського суспільства.

Cучасна школа як багатогранна соціально-педагогічна система, яка відображає життя суспільства, покликана формувати творчу, ініціативну, соціально активну особистість, здатну працювати у принципово нових геополітичних, комунікаційних, економічних умовах та забезпечити прогрес розвитку суспільства. У зв’язку з цим, посилення соціокультурного контексту змісту навчально-виховного процесу є соціально і педагогічно доцільною тенденцією розвитку іншомовної освіти.

Визначенням результативності роботи вчителя у сучасній школі вважається, перш за все, високий рівень сформованості знань, умінь, навичок учнів, проте соціальний компонент, який виражається ступенем самостійності у розв’язуванні проблем людського буття, залишається поза межами уваги під час оцінювання якості освіти. Тому, формування соціальної компетентності, відповідно до рекомендацій Ради Європи, має бути одним із пріоритетних завдань сучасної освіти, оскільки вона забезпечує соціалізацію учня, спрямована на його соціальну діяльність, набуття ним соціального досвіду у розв’язанні життєвих і суспільних проблем та створення власної системи життєвих пріоритетів.

Необхідність формування соціальної компетентності зумовлено також модернізацією змісту освіти і здійснюється засобами відповідних методів і технологій навчання. Найрезультативнішими і ефективнішими, на моє переконання, є інтерактивні технології, які дають можливість обговорювати актуальні проблеми, виробляти власну точку зору, розвивати критичне та креативне мислення, практично використовувати здобуті знання.

Промова групи заперечення

Доброго дня! Ми, команда заперечень, в основному погоджуємося, що дефініції команди стверджень мають право на існування, але ми не можемо погодитися з тим, що шкільне життя являється стратегічним чинником успішної соціалізації учня як особистості громадянського суспільства. В сучасних умовах школа не може отримати очікувані результати стосовно формування громадянськості в учнів. Громадянське суспільство – суспільство незалежне від держави. Школа, в якій формують особистість громадянського суспільства має теж бути незалежною від держави. Чи можливо це на сьогодні? Ні! Програми – пропонує МОНУ, навчальні плани теж. Як відійти від цього? Освіченість учнів носить енциклопедичний характер, немає варіативності навчання. Школа переходить до формальної діяльності, що призводить до недовіри громади.  Тому ми пропонуємо свої дефініції. А саме:

Громадянське суспільство -  це люди, які думають і діють незалежно від держави.

Громадсько-активна школа – це школа, яка ставить за мету не тільки освітянські послуги для учнів, але й розвиток громади, залучення батьків і жителів до вирішення соціальних й інших проблем, які стоять як перед школою, так і перед громадою. Це така школа, яка прагне стати не тільки загальноосвітнім закладом, але й культурним, громадсько-ресурсним центром мікрорайону, міста, села.

Гродасько активна школа – партнерство + волонтерство + демократизація.

«Демократизація» - це демократизація школи, демократизація уроку і можливість для членів громади отримувати освіту продовж усього життя. 

Волонтерство - суть цього компоненту полягає у створенні організованої системи, яка перетворює волонтерство у невід`ємну частину шкільного життя, яка включає на лише учнів, а й учителів, батьків, інших членів громади. Ця система сприяє тому, щоб людина стала активним членом своєї громади, щоб учні-волонтери ставали дорослими – волонтерами. Батьки, учителі та інші члени громади, які залучені до волонтерських акцій, стають зразком того, що присвячувати свій час тому, що для вас є дорогим і значущим, - це природна і необхідна частина життя у демократичному суспільстві. 
Взаємовигідне партнерство школа – громада. 
Партнерство означає встановлення і розвиток взаємовигідних відносин між школою, вчителями, учнями, членами громади і спонсорами для спільного вирішення загальних проблем. Сторони мають добре розуміти ситуацію, бути інформованими і чітко усвідомлювати користь для суспільства – для того, щоб сприяти активному й енергійному поліпшенню соціальних та освітніх структур. Партнерство на базі школи – це можливість поліпшити імідж школи, можливість залучити додаткові людські і матеріальні ресурси для підтримки школи, для задоволення потреб і інтересів громади. Партнерства створюють соціальний капітал, поліпшують взаєморозуміння, довіру і взаємодію між представниками різних секторів громади. Відповідно, вони служать зміцненню демократії.

По-перше: Проаналізувавши  анкети батьків «Що можемо разом робити в школі?», ми побачили, що 75% батьків цікавить тільки те,як навчається її дитина, 15% хвилює успішність всього класу і лише 10% батьків турбується про життя класу і школи. Так сім’я стає  найвпливовіший соціум для дитини.

По-друге:  школа дуже мало співпрацює з громадськими організаціями. На власному прикладі зі скількома громадськими організаціями ми співпрацюємо як класні керівники?

Волонтерство присутнє в школі. Але який % волонтерської діяльності відбувається з подачі самого учня. Опитавши учнів 9 класу нашої школи (Де б ви хотіли займатися волонтерством і до якої волонтерської організації ви приєдналися б ) ми побачили, що 40% учнів взагалі не бажають бути волонтерами. Більше 55% учнів сказали про те, що хотіли б займатися волонтерством поза школою і за власними інтересами.

Тільки громадсько-активна школа може виховати громадянсько-активну особистість і бути чинником успішної соціалізації учня. На превеликий жаль, громадська активність школи зводиться від 0-10 %

Школа втрачає свій авторитет, компетентність і відповідальність вчителя  не завжди задовольняє батьків, тому, на нашу думку, назвати школу стратегічним чинником успішної соціалізації учня як особистості громадянського суспільства на сьогодні не можна.

Аргументи

1. Школа повністю залежна від держави
2. Доступність медіа-ресурсів поза школою. Закритість ресурсів школи.
3. Фінансова несамостійність шкіл
4. Втрата довіри до школи